Справа№2-а-2074/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 211 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Цибенко  І.В.,

               при секретарі           Боргамин  К.Є.,

        за участю позивача ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС 5 батальойону ДАІ УМВС України в Чернігівській області Шостака Віктора Сергійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії посадової особи ІДПС 5 батальойону ДАІ УМВС України в Чернігівській області Шостака Віктора Сергійовича та скасувати постанову серії СВ1  № 026387 складену 06.02.2011  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП., посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною та необґрунтованою, оскільки обставини викладені в ній не відповідають дійсності та нічим не підтверджуються. Так, зокрема зазначив, що він не порушував вимоги дорожнього знаку 2.2. ПДР при проїзді перехрестя вул.. Белінського просп. Миру. Вказав, що він виконав вимоги вказаного знаку та зупинився на знак «Стоп». При зупинці інсектор вказав на порушення вимог дородного знаку 2.2 ПДР та послався на відео зйомку, яка здійснювалась іншим інспектором з місця де він не міг бачити яким чином позивач здійснював рух.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та вказав, що він здійснив зупинку перед перехрестям на знак «Стоп», при цьому, інспектор його зупинив в тому місце де не міг бачити перехрестя зі знаком «Стоп».

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про дату час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 06.02.2011 ІДПС 5 взводу батальйону ДПС УДАІ УМВС України в Чернігівській області Шостак В.С. було винесено постанову серії СВ1 № 026387 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за результатами якої ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 260,00 грн. Підставою для винесення зазначеної постанови був протокол про адміністративне правопорушення СВ1 №086890 від 06.02.2011 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З постанови вбачається, що ОСОБА_2  06.02.2011 о 14:15 год. в м. Чернігові, наперехресті вул.. Белінського – просп. Миру, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимог дорожного щнаку 2.2. ПДР України, рух без зупинки заборонено, чим порушив вимоги розділу 33 знак 2.2 ПДР України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв’язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб’єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов’язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Недівлячісь на неодноразові виклики до суду та зобов»язання надати докази вчинення правопорушення, зокрема, відеозапис, який здійснювався, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачі в судове засідання не з’явились, доказів які б спростовували доводи позивача суду не надали, правомірність свого рішення, суду не довели.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідачем під час розгляду справи у суді не надано будь-яких доказів, які б підтвердили, що позивач ОСОБА_2 06.02.2011 о 14:15 год. в м. Чернігові, на перехресті вул.. Белінського – просп. Миру, не виконав вимог дорожного знаку 2.2. ПДР України, та здійснив рух без зупинки.

При цьому позивач як підчас складання протоколу про адміністративне правопорушення та і в судовому засіданні вказав про виконання вимог дорожнього знаку 2.2 ПДР та здійснення ним зупинки.

Його пояснення були підтверджені  в судовому засіданні свідком ОСОБА_4, яка вказала, що позивач здійснював зупинку перед знаком «Стоп» перед перехрестям вул.. Белінського – просп. Миру.   

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що дії інспектора в частині складення протоколу та винесення відносно ОСОБА_2 постанови від 06.02.2011 є неправомірними, а постанова серії серії СВ1 № 026387 є незаконною, в зв’язку з чим вона підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158, 160, 162, 171-2 КАС України, ст.. 283-284, 288, 289,293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 – задовольнити.

          Визнати дії інспектора ДПС 5 батальойону ДАІ УМВС України в Чернігівській області Шостака Віктора Сергійовича – неправомірними.

Скасувати постанову СВ1 № 026387 від 06.02.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова  оскарженню не підлягає.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      І.В.  Цибенко