Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа  № 2-а-463/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 лютого  2011 року       

                       Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді:                                            Губіш О.А.

секретаря:                                                            Березюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_2 до ВДАІ в м. Шепетівка, інспектора ДПС ВДАІ Осінського Леоніда Леонідовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  -

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2  звернувся в суд з позовом до ВДАІ м. Шепетівка, інспектора ДПС ВДАІ Осінського Л.Л.  про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 січня 2011 року, постановою інспектора ДПС ВДАІ  Осінського Л.Л., на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі  425  грн., за порушення вимог ПДР України.

          Вважаючи названу постанову неправомірною, ОСОБА_2 просить останню скасувати як незаконну і таку, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

          В судовому засіданні позивач  ОСОБА_2 позов, з підстав наведених в поданій до суду заяві, підтримав повністю.

           Представник відповідача, відповідач Осінський Л.Л.  в судове засідання не з»явилися, хоча про час та місце проведення такого були  повідомлені  у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили,  заяви про відкладення розгляду справи не надали,   що в свою чергу дає право суду в силу ст.128 КАС України провести розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню,  виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 092901, 19 січня 2011 року о 11 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак –НОМЕР_1, виконуючи поворот праворуч не надав переваги в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході,  чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР України.

Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 231796 від  19.01.2011р. на  ОСОБА_2 на підставі ст. 122 ч.2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., за те, що  він в місці та час вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, керуючи транспортним засобом, не надав переваги в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 122 КУпАП є порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть. За такого змісту диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до положень ст. 251 та вимог ст. 256 цього Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені не тільки пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а й інші відомості, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, в даному випадку у ньому має бути  зазначено регульоване чи нерегульоване перехрестя проїздив водій. Крім того, дані та поясненя особи –пішохода, який переходив перехрестя, при наявності свідків –їх пояснення ( ст. 251 КУпАП). Як слідує з протоколу у ньому з перерахованих вище даних зазначено тільки  пункт ПДР, який було порушено. Поряд з тим,  показників технічних приладів чи засобів з функціями саме фото-, кінозйомки чи відеозапису до протоколу, які б зафіксували факт правопорушення,  не додано.

Як  вбачається з пояснень позивача, що стверджено поясненнями допитаних в ході судового розгляду справи свідків  ОСОБА_5, ОСОБА_6,   в час та  місці вказаному у протоколі,  ОСОБА_2  при  здійсненні повороту праворуч, тільки після того,як переконався, що не створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, в тому числі і переконавшись у відсутності пішоходів, які б здійснювали рух по пішохідному переході, продовжив рух. При цьому будь-хто з пішоходів ними помічений не був. Доводи та застереження позивача   інспектором ДАІ прийняті не були.

Наведене свідчить про те, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_2   провадження у справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.

За таких обставин, в сукупності  відомості у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, про те, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак –НОМЕР_1, виконуючи поворот праворуч не надав переваги в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході, не можуть бути визнані достовірними, а сам протокол як доказ викликає сумніви у його допустимості.

Будь-які ж інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_2  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у справі відсутні, не здобуто таких і в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За  таких  обставин, враховуючи зазначений вище конституційний принцип, суд вважає, що накладення на позивача адміністративного стягнення та притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, постановлене без врахування вимог закону, оскільки,  названі  факти  ґрунтуються  виключно  на  твердженнях інспектора ДПС ДАІ, який є прямо зацікавленою особою та не стверджуються жодним іншим об’єктивним та належним доказом, не вбачається протилежного і з справи про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, раїни, керуючись п. 16.2 ПДР України, ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 162 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити. Постанову по справі про адміністративне правопорушення інспектора  ВДАІ з обслуговування Шепетівського району та АТІ   Осінського Леоніда Леонідовича від 19  січня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_2  за порушення вимог  ч. 2 ст. 122 КУпАП у розмірі  425  грн. –скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення  закрити.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підягає.

Головуюча