Копія

Справа № 2-а-8956/10/2270/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретарі Лоборчук Л.М. 

за участі:представника позивача

Кобринської І.В.,

представника відповідача

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом      Деражнянського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття      до  ОСОБА_5,     про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що 04.05.2005 року відповідачу був наданий статус безробітнього на підставі поданої нею заяви. Під час обміну інформацією між державною службою зайнятості і державним реєстратором був виявлений факт приховування відповідачем інформації про те, що вона зареєстрована, як суб"єкт підприємницької діяльності з 26.09.2001 року і ця реєстрація не скасована на момент реєстрації у державній службі зайнятості. Внаслідок подання відповідачем неправдивої інформації їй з порушенням вимог законодавства виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2165,84 гривень. Наказом директора районного центу зайнятості №54 від 07.09.2010 року прийняте рішення, про направлення відповідачу повідомлення про повернення коштів, яке вона не виконала добровільно.

Просить винести рішення, про примусове стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2165,84 гривень.

Згідно письмової інформації Деражнянського РВ УМВСУ в Хмельницькій області №5543 від 15.12.2010 року ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5. Цю обставину у суді підтвердила відповідач, а позивач просив замінити у позові прізвиище відповідача, враховуючи вищезгадані обставини, про що подав відповідну заяву.

Представник відповідача у суді позовну вимогу підтримала, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Відповідач і її представник позов не визнали, про що подали письмове заперечення, яке підтвердили у суді. Додатково пояснили, що ноторіально посвідчена заява відповідача від 04.04.2005 року і інші документи подані державному реєстратору свідчать про припинення відповідачем підприємницької діяльності в 2005 році, що також підтверджується діючим законодавством України.

Судом до участі в розгляді справи було залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державного реєстратора Деражнянської райдержадміністрації, який пояснив, що у 2005 році відповідач дійсно подала заяву про припинення підприємницької діяльності, але всі інші необхідні документи для вчинення цієї дії були нею подані тільки в 2008 році, тому спочатку 05.04.2005 року був внесений запис про внесення рішення про принення підприємницької діяльності, а 06.02.2008 року про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її заявою.

Сторони не оспорюють факт отримання відповідачем виплат у розмірі 2165,84 гривень за період з 04.04.2005 року по 29.03.2006 року, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України він не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.

Наказом №54 від 07.09.2010 року "Про повернення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_5" вирішено запропонувати ОСОБА_5 на протязі 15 календарних  днів з дня ознайомлення з наказом повернути матеріальні виплати у сумі 2165,84 гривень нараховані за період з 04.04.2005 року по 29.03.2006 року, у разі неповернення незаконних виплат питання буде вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до Довідки з ЄДРЮО та ФОП відносно ОСОБА_5: запис №1 від 05.04.2005 року включення відомостей про фізичну особу підприємця; запис №2 від 05.04.2005 року внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності; запис №3 від 06.02.2008 року державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.

Згідно п.2.3 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за N 1523/11803, при здійсненні обміну на регіональному рівні: Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну регіонального рівня повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів. Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України на регіональному рівні, повинні бути самостійно передані ним до своїх територіальних органів.

З урахуванням нотаріально посвідченної заяви відповідача від 04.04.2005 року про припинення підприємницької діяльності поданій державному реєстратору, що своїм поясненням у суді підтвердив державний реєстратор (3-тя особа), довідки про зняття з обліку платника податків (форма №12-ОПП) №83 від 10.03.2005 року, листа Хмельницької МРДПІ №423\17 від 28.02.2011 року, довідки Управління пенсійного фонду України в Деражнянському районі №04-53 від 04.04.2005 року, довідки Деражнянського районного центру зайнятості від 04.04.2005 року №17-04\286, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно 04.04.2005 року прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності і подала всі документи державному реєстратору, який їх реалізував тільки в 2008 році. Крім цього, суд враховує факт призначення відповідачу допомоги по безробіттю 04.04.2005 року і видачу цього ж дня їй довідки (№17-04\286), як приватному підприємцю, про відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків, державним реєстратором внесення запису №2 від 05.04.2005 року про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, з чого можна зробити висновок, що позивач в один день - 04.04.2005 року призначив відповідачу допомогу по безробіттю і видав їй довідку про відсутність у неї заборгованості, як підприємця по сплаті страхових внесків, тобто вчинив дві взаємозаперечуючі дії. Більше цього, відповідно до вимог п.2.3 вищезгаданого Порядку позивач до 10 години наступного робочого дня, тобто -  до 06.04.2005 року, повинен був знати, про прийняте підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності, що виходячи з логіки його дій і зробив, адже прийняв рішення про виплату йому допомоги по безробіттю, яку призначив 04.04.2005 року і виплачував до 29.03.2006 року.

Актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №34 від 03.09.2010 року встановлено, що відповідач, як безробітна та отримуючи матеріальне забезпечення з 04.04.2005 року по 21.06.2006 року, була зареєстрована суб"єктом підприємницької діяльності, хоч як вже було встановлено вище, це повинно було бути встановлено не пізніше 06.04.2005 року (п.2.3 згаданого Порядку). Підсумовуючи наведене, також суд вважає, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України, адже звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу за сплином більше 5-ти років від часу коли повинен був дізнатися про порушення свого права, так як звернувся до суду тільки 30.11.2010 року.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду та її робочі органи: 1) ведуть реєстр платників страхових внесків; 2) провадять збір страхових внесків; 3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету; 4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом; 5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; 6) представляють інтереси Фонду в судових та інших органах; 7) представляють Фонд у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального страхування на випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини; 8) готує та подає на розгляд правління Фонду.

Частинами 2 і 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

В даному випадку у порушення згаданого п.2 Порядку позивач не провів належно перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості і крім цього провів  її (перевірку) поза межами періоду перебування відповідача на обліку як безробітної, який був з 04.04.2005 року по 29.03.2006 року, так як  вирішив її зробити тільки 03.09.2010 року.

Відповідно до п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803, що також порушив позивач і про це суд висловився вище.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію. Не можуть бути визнані безробітними громадяни: а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки; в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Суд вважає, що позивач не надав доказів і їх не має, які спростовують законність надання відповідачу статусу безробітного у період 04.04.2005 року по 29.03.2006 року і відповідно виплати йому допомоги по безробіттю, адже на думку суду відповідач повністю відповідає вимогам ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), яка також містить вичерпний перелік тих хто не може мати цього статусу.

Крім цього, необхідно враховувати, що відповідач не мав жодного умислу, адже вчинив всі необхідні дії для припинення підприємницької діяльності і фактично був безробітним, а  може стягуватися, відповідно до законодавства України, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними (ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) , чого не має у цьому випадку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином , враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, так як суб"єкт владних повноважень не довів позовну вимогу.

На підставі викладеного, керуючись Законами України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”,  "Про зайнятість населення" і  ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98, 99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Деражнянського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_5, про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 04.03.2011 року.

Порядок набрання чинності постанови визначений ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова не набрала законної сили    

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович