Справа № 2а-206/11

І інстанція

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження)

17 січня 2011 року суддя Нахімовського районний суд м. Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі в порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Україні в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання неправомірними дій при перерахунку пенсії, проведенні перерахунку та виплати заборгованості по перерахунку,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач,  ОСОБА_2, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась  до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просить визнати неправомірним застосування відповідачем обмеження (застосування показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік замість  показника середньої заробітної плати за 2009 рік, встановлений законом) при перерахунку пенсії за її заявою за 2009 рік у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язати відповідача провести відповідний  перерахунок її пенсії з 01.07.2010 року згідно з вимогами частини 2 ст.5 і частини 2 ст. 40 цього Закону.

Ухвалою суду від 01.11.2010 року відкрито скорочене провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.

Однак, у встановлений судом строк відповідачем не були надані письмові заперечення проти позову та необхідні документи.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого  провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України, з мотивуванням висновку суду про задоволення позову і по суті вимог.   

Судом встановлені наступні обставини адміністративної справи.

У липні 2010 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у порядку, встановленому абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон), надав відповідачу всі необхідні документи.

Відповідачем за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії за віком у зв'язку зі змінами заробітку й виробничого стажу, тому що після призначення пенсії за віком позивач продовжує працювати й сплачувати страхові внески до Пенсійного фонд України та з моменту призначення пенсії пройшло 24 місяця.

Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, при перерахунку пенсії Управління ПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у якості вихідних даних про середній заробіток за рік, який передує перерахунку, застосував показник про середній заробіток за 2007 рік у розмірі - 1197,91 грн., в той час, коли рік, який передує перерахунку є 2009 та розмір середнього заробітку за 2009 рік по Україні склав 1650,43 грн.

Не погодившись з таким перерахунком пенсії позивач звернулась до відповідача з заявою, у якій просив зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника середнього заробітку по Україні за 2009 рік.

Однак, у листі № 7144/06  від 05.08.2010 року відповідач свої дії з вищевказаного перерахунку обґрунтував тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, які були внесені в статті 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо поновлення дії зазначених норм у попередній редакції не приймалися. У зв'язку із цим перерахунки пенсій провадяться відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»», з метою недопущення «зниження  досягнутого у попередні роки  рівня пенсійного забезпечення у 2009 році»та існування «правової колізії»за цим питанням.

З такою позицією органу пенсійного фонду суд погодитися не може, оскільки вона не ґрунтується на чинному законодавстві України, а також не відповідає і підпункту третьому пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якого: «За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії».

Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд також виходив з загальних підстав адміністративного судочинства та норм спеціального пенсійного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 26,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 4 статті 45 цього Закону встановлена можливість перерахунку призначеної пенсії.

    Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів.

   Статтею 1 Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою.

    Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави

    Відповідно до ст. 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

    Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щомісячної пенсії у  встановленому законом розмірі та порядку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративній справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання пенсії у встановленому законом розмірі основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів та їх нормативно-правового обґрунтування стосовно здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), відповідачем не надано, інші доводи відповідача не можуть бути підставою для здійснення перерахунку з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється зі дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Згідно зі матеріалами справи позивач дізналась про порушення своїх прав 05.08.2010 року з листа відповідача.  

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, неодержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним рішення, оскільки судом достовірно встановлено, що він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Отже позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Тому, з огляду на наведене, суд вважає за необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 01 липня   2010 року, тобто з місяця, у якому позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя з відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

          Відповідно до положень ст. 183-2 та ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах виплати суми підвищення до  пенсії за один місяць.

Керуючись статтями 11, 69-72, 160-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірним дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії за 2009 рік за заявою ОСОБА_2, яке виразилось у застосуванні показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік в розмірі - 1197,91 грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі –1650,43 грн., встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за її заявою у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто виходячи з показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі –1650,43 грн., починаючи з 01 липня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі –3 грн. 40 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя.   

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя /підпис/            З оригіналом згідно.

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                           Кравченко В.Є.