2а-1868/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Лемешко А.С.

при секретарі     - Пус М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ МВС України в м. Севастополі старшого сержанта міліції Трясунова Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про  адміністративне правопорушення,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до інспектора ДПС УДАІ МВС України в м. Севастополі старшого сержанта міліції Трясунова Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про  адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  постановою старшого інспектора ДПС ВДАІ в м. Севастополі серії СН №050432 від 30 січня 2011 року позивачку за порушення правил дорожнього руху –здійснення руху по смузі для маршрутних транспортних засобів, зазначеної знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів»- було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255 гривень. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки доводи інспектора ДАІ не відповідають дійсності, а саме вона не порушувала ПДР, не були присутні свідки та не була здійснена фото-відео фіксація вказаного начебто правопорушення.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову.

У судове засідання позивачка не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якої підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив,заперечення проти позову або заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав,  витребуваний судом на підставі ухвали від 09.02.2011 року адміністративний матеріал відносно позивачки до суду не наданий.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням положень, передбачених ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані в зв’язку із чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність по ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків та розмітки проїжджої частини доріг.

Судом встановлено, що 30 січня 2011 року інспектором ДПС ВДАІ УМВС України у м. Севастополі сержантом міліції Трясуновим О.О. щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі зазначено, що 30 січня 2011 року о 21 год. 05 хв., ОСОБА_1, керуючі транспортним засобом марки «Нісан Мікра», державний номер НОМЕР_1, у м. Севастополі по вул. Леніна, здійснила рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, зазначеної дорожнім знаком 5.11 «смуга для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушила вимоги дод.1 д.з. 5.11 ПДР України.

Позивач у протоколі зазначила, що не порушувала ПДР, та інспектором ДАІ не зазначені свідки.

В цей же день, відносно позивача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СН №050432 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.

Згідно частин 1 і 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.

Тобто, належними та допустимими є такі докази, які стосуються предмету доказування та містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Згідно з пунктом 3.5 інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №111 від 27.03.2009 задачами та функціями підрозділів ДПС є забезпечення ефективного використання технічних засобів, які мають функції фото-відеозапису, котрі використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, відносно забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 N77 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 за №374/16390, підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, також до протоколу складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.          

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії СН №018219.

Факт порушення позивачем пункту дод.1 д.з. 5.11 Правил дорожнього руху іншими, оформленими з дотриманням визначеного законом порядку доказами об’єктивно  не підтверджений.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Тобто законодавець вказаною нормою закону передбачає необхідність наявності крім протоколу про адміністративне правопорушення інших матеріалів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні

Таким чином притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення без наявності матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме рапортів посадових осіб, письмових пояснень свідків правопорушення, матеріалів, на яких зафіксовано правопорушення, є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та принципу суворого додержання законності при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення, встановлених КУпАП.

Відповідно до ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з аналізу існуючих у справі доказів, суд дійшов висновку, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена інспектором ДПС у адміністративному протоколі від 30.01.2011, постанові по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2011 р., ґрунтується не на фактичних даних, а на припущенні інспектора ДПС про скоєння позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей  251, 252, 280  КУпАП.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, є недоведеним.

Порушені права позивача підлягають захисту шляхом скасування оскаржуваної постанови.

 Враховуючи викладене, керуючись статтями 7-11, 33,38,122, 247, 287-289,293  Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями  9-11, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства  України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС УДАІ МВС України в м. Севастополі старшого сержанта міліції Трясунова Олександра Олександровича серії СН № 050432 від 30 січня 2011 року  у справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП,  про накладення штрафу у розмірі 255 гривень.

Постанова   суду є остаточною і оскарженню не підлягає.          

Головуючий –суддя:                             /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

Суду м. Севастополя                                                   А.С. Лемешко