2-1062/2007p.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 квітня 2007 року
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
Головуючого судді: Стахової Н.В.
при секретарі судового засідання: Гавриленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" про розірвання договору купівлі - продажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в обгрунтування якого вказав, що 30 липня 2006 року він придбав у приватного підприємця ОСОБА_3 мобільний телефон марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 з річним гарантійним строком. 1.11.2006 року телефон вийшов зі строю, який він відніс продавцю для ремонту. 25.11.2006 року відповідач надав йому з обмінного фонду телефон іншої моделі. Посилаючись на те, що після спливу обумовленого договором строку, зокрема чотирнадцяти календарних днів, відповідач телефон не відремонтував, замінити його на аналогічний відмовився, тому просив розірвати укладений з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі - продажу мобільного телефону Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1, стягнув з відповідача вартість телефону у сумі 1227 грн., неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки у сумі 404, 91грн., та компенсувати йому 700 грн. завданої моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач письмово та усно уточнив позовні вимоги, просив розірвати укладений з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі - продажу мобільного телефону Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1, стягнув з відповідача вартість телефону у сумі 1227 грн., неустойку в розмірі 1042, 95 грн. за 85 днів затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки на час ремонту і затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів), та компенсувати йому 700 грн. завданої моральної шкоди, пояснивши суду, що 30 липня 2006 року в магазині „Фортуна мобільний зв'язок" у приватного підприємця ОСОБА_1 він купив мобільний телефон марки Siemens S 75 вартістю 1227 грн. К товару приватним підприємцем ОСОБА_4 був наданий гарантійний талон строком на один рік. Через два місяці, після покупки телефону, він вийшов зі строю. 2.11.2006 року його син ОСОБА_5 відніс телефон продавцю ОСОБА_1 для ремонту, який порадив сину прийти через два тижні для уточнення результату. Після спливу встановленого терміну, телефон не повернули, пояснив, що він направлений до сервісного центру „Рембтсервіс"., і 25.11. 2006 року сину видали з обмінного фонду телефон LG W3000. Оскільки телефон вже досить тривалий час знаходився у ремонті, він попросив ОСОБА_3 замінити товар на такий же або на аналогічний, але останній відмовив в цьому, пояснив, що сервісний центр „Рембитсервіс" направив телефон до Київського сервісного центру „Равис". 12 лютого 2007 року з розмов із сином він взнав, що телефон відремонтований. Вважаючи факт поломки динаміку в телефоні істотним недоліком, який був виявлений в період гарантійного терміну, він вирішив розірвати договір купівлі-продажу, але йому було в цьому відмовлено, в зв'язку з чим він і звернувся до суду. Окрім того, як пояснив позивач, в зв'язку з відсутністю можливості користуватися телефоном він зазнав
2
моральних страждань, йому прийшлось звертатися до лікарів, оскільки він дуже нервував через те, що не міг передзвонюватися з родичами.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що 30 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1, з гарантійним терміном експлуатації один рік. Вважає, що підстави для розірвання договору купівлі-продажу мобільного телефону, стягнення неустойки та моральної шкоди відсутні, оскільки його підвело підприємство, яке займається ремонтом телефонів вказаної марки. Після спливу чотирнадцяти календарних днів, він неодноразово звертався до Сєвєродонецького сервісного центру „Рембитсервіс" з вимогою повернути мобільний телефон, на що отримував відповідь, що телефон направлений до Київського сервісного центру „Равис". Проте, відремонтувати телефон у сервісному центрі „Равис" не вдалося, тому 5 лютого 2007 року він самостійно його відремонтував за власні кошти. Оскільки висновком від 18.04.2007 року щодо технічного стану мобільного телефону марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 встановлено, що останній технічно полагоджений, просив в позові відмовити як необгрунтованому.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що 30 липня 2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі продажу мобільного телефону марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 вартістю 1227 грн., на який приватним підприємцем ОСОБА_3 був наданий річний гарантійний строк експлуатації. Для покупки вказаного телефону, позивач також уклав кредитний договір з ЗАТ „Приватбанк", який перерахував кошти на поточний рахунок продавця. 2.11.2006 року до нього звернувся син позивача з вимогою відремонтувати мобільний телефон марки Siemens S 75. ОСОБА_5 було запропоновано прийти через два тижні для уточнення результату, оскільки строки ремонту йому було визначити складно. Для виявлення причин несправності телефону, останній був направлений до сервісного центру „Рембитсервіс", який в подальшому направив телефон до Київського сервісного центру „Равис". Вважає вимоги позивача необгрунтованими, оскільки їх підвели сервісні центри, які займаються ремонтом телефонів вказаної марки, окрім того несправність в телефоні не є істотним недоліком, тому просив в позові відмовити як необгрунтованому.
Представник третьої особи - Закритого акціонерного товариства „Приватбанк" Борисенко О.М. в судовому засіданні пояснив, що згідно кредитному договору від 30 липня 2006 року ОСОБА_2 для купівлі товарів народного споживання ЗАТ „Приватбанк" був наданий кредит у сумі 1595, 10 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця СПД ОСОБА_1, у розмірі для повного розрахунку покупця з продавцем після підписання кредитного договору, а в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором предметом застави виступив мобільний телефон марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 вартістю 1227 грн.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що його батько ОСОБА_2 придбав в магазині „Фортуна мобільний зв'язок" мобільний телефон Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 вартістю 1227 грн., до якого приватним підприємцем ОСОБА_3 був виписаний гарантійний талон терміном на один рік. Приблизно через два місяці після покупки телефону, він вийшов зі строю. 2.11.2006 року він відніс телефон продавцю ОСОБА_1 для ремонту, який прийняв телефон на ремонт та запропонував йому звернутися через два тижні для уточнення результату. Після спливу встановленого терміну, відповідачі повідомили, що телефон направлений до сервісного центру „Рембитсервіс", і знов запропонували звернутися через деякий час. Впродовж декількох тижнів він періодично заходив до відповідачів для уточнення результату ремонту. Через те що телефон вже досить тривалий час знаходився на ремонті, він з батьком просив ОСОБА_3 замінити телефон на аналогічний, або повернути гроші, але відповідач відмовив в цьому. 5 лютого 2007 року зі слів його дівчині ОСОБА_6, якій подзвонив ОСОБА_3 йому стало відомо, що телефон відремонтований і його можливо
3
забрати. Побоюючись того, що телефон знов може вийти зі строю, батько відмовився його забирати та звернувся до суду.
Суд, заслухавши позивача, відповідачів, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, надані сторонами в обгрунтування своїх вимог та заперечень, оцінивши останні у сукупності із всіма обставинами справи, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 30 липня 2006 року між ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 вартістю 1227 грн., (а.с. 6) з гарантійним терміном експлуатації в один рік, наданим фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 13-14) 3 метою придбання мобільного телефону марки Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 позивачем також 30.07.2006 року укладено кредитний договір з ЗАТ „Приватбанк", який оплатив повністю товар - телефон Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 шляхом перерахування коштів у сумі 1595, 10 грн. на поточний рахунок продавця СПД ОСОБА_1 (а.с. 4)
Відповідно до умов ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару.
Судом встановлено, що позивач уклав договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого гарантійний строк встановлений в один рік. При цьому, згідно гарантійному талону, телефонний апарат знімається з гарантійного обслуговування у випадку недбалого ставлення або використання не за призначенням, дій третіх осіб, порушення визначених інструкцією з експлуатації умов і правил транспортування, зберігання або користування, зокрема впливу надвисокої або наднизької температури, вологості, запиленості, механічного ушкодження або ушкодження електричною дією, потрапляння всередину корпуса будь якої рідини, комах, сторонніх речовин, істот і предметів.
З матеріалів справи вбачається, що несправність, яка виявлена при огляді та тестуванні мобільного телефону Siemens S 75 IMEL: НОМЕР_1 є істотною, усунути яку в строки, що передбачені діючим законодавством України не можливо, при цьому порушень умов гарантійної згоди, слідів, проникнення вологості в телефон та механічних пошкоджень плати не виявлено. (а.с. 76)
Згідно зі ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки виявлені в строки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що несправність в телефоні виникла не з вини позивача, її усунення потребує понад чотирнадцяти календарних днів, суд вважає, що останній довів наявність істотного недоліку придбаного ним товару, тому позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі продажу та стягнення отриманої за ним відповідачем ОСОБА_1 суми у розмірі 1227 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п.9 ст. 8 Закону України „ Про захист прав споживачів" (далі Закон) при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою
4
сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) і за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 12) , позивач звернувся до продавця з вимогою щодо усунення недоліків товару 2.11.2006 року, які були усунені, що не заперечувалося сторонами - 5.02.2007 року, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки за кожний день затримки усунення недоліків товару понад чотирнадцять календарних днів підлягають частковому задоволенню, оскільки час затримки становить 81 день (з 16.11.2006 р. по 05.02.2007р)., а розмір неустойки відповідно - 993, 87 грн., (12, 27x81), який суд на підставі п.3 ст. 551 ЦК України, враховуючи те, що телефон досить тривалий час знаходився у Київському сервісному центрі „Равис", зменшує до 450 грн.
Оскільки відповідачами не надано суду доказів щодо переуступки відповідальності за порушення умов договору купівлі-продажу щодо якості товару, неустойка підлягає стягненню на користь позивача у сумі 450 грн. з відповідача ОСОБА_1, як продавця товару.
Суд не бере до уваги доводи відповідачів щодо того, що з позивачем для усунення недоліків телефону був обумовлений строк, більший ніж чотирнадцять календарних днів, оскільки останні не довели у судовому засіданні цю обставину.
Суд відмовляє позивачу у стягненні неустойки за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки, оскільки останній не довів в судовому засіданні той факт, що звертався до продавця товару з письмовою вимогою про надання товару аналогічної марки на час ремонту телефону.
Відповідно до ст. 4 ч.1 п. 5 Закону України „Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках передбачених законодавством.
Тому суд відмовляє позивачу у стягненні моральної шкоди, оскільки відповідно до ст. 611 п.4 ЦК України моральна шкода підлягає стягненню тільки у разі встановлення такого наслідку самим договором або законом. Спірним договором та відповідними розділами ЦК України про регулювання договору купівлі-продажу, стягнення моральної шкоди не передбачено, також позивачу не нанесена шкода, яка була б небезпечною для його життя чи здоров'я.
Відповідно до ст. 88 ЦК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на оплату інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 30 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення звільнено від оплати судового збору він стягуються в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 651, 673, 675, 679 ЦК України, ст. ст. 4, 8 Закону України „Про захист прав споживачів", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк", про розірвання договору купівлі - продажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
5
Договір купівлі-продажу від 30 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 1227 (тисяча двісті двадцять сім) грн., неустойку у сумі 450 (чотириста п'ятдесят) грн., та 30 (тридцять) грн. на оплату витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі продажу, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.