ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 лютого 2011 р.                                                                                    № 8/134-10  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.,

суддів:Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач)

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р.

(залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2010 р.)

у справі№ 8/134-10 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"

простягнення заборгованості за договором № 5-ЮКП/09 про надання консультаційних та юридичних послуг від 01.08.2009 р. у загальному розмірі 228 604,63 грн.

за участю представників:

від позивачане з'явились

від відповідачаШтишенко М.К.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (далі –ВАТ "Дніпрогаз") про стягнення з відповідача на користь позивача        219 900,00 грн. боргу, 2 620,73 грн. 3% річних та 6 083,90 грн. інфляційних втрат.

       Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг за договором № 5-ЮКП/09 про надання консультаційних та юридичних послуг від 01.08.2009 р. за період з січня по березень 2010 року.

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2010 р. у справі № 8/134-10 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р. (колегія суддів у складі: Крутовських В.І. –головуючого, Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.), в задоволенні позову відмовлено.   

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2010 р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р., ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час ухвалення оскаржуваних рішень невірно застосовані норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. прийнято касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 01.02.2011 р. о 10 год. 10 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.01.2011 р. № 03.07-05/56 для розгляду справи № 8/134-10 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Волік І.М., Коваленко С.С.

01.02.2011 р. через канцелярію Вищого господарського суду України надійшов відзив ВАТ "Дніпрогаз" на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1, у якому відповідач просить суд залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2010 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р. без змін, а касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

Крім того, 01.02.1011 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що представник  позивача не зможе бути присутнім під час судового засідання у зв'язку з тим, що зайнятий в іншому судовому засіданні.

У судове засідання 01.02.2011 р. представник позивача не з'явився.

Розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку представника відповідача, присутнього  у судовому засіданні, враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2011 р. про призначення розгляду касаційної скарги на 01.02.2011 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.09.2009 р. між        ВАТ "Дніпрогаз" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір № 5-ЮКП/09 про надання консультаційних та юридичних послуг (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надавати останньому на постійній основі впродовж строку дії Договору комплекс юридичних та консультаційних послуг, а Замовник зобов'язався оплатити надані Виконавцем послуги на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору комплекс послуг, які надаються позивачем відповідно до п. 1.1 Договору, включає в себе, зокрема, але не включно: представництво інтересів відповідача в державних органах, у тому числі правоохоронних, органах місцевого самоврядування; захист інтересів співробітників відповідача, у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків; ведення справ у судах (загальних, адміністративних, господарських) всіх інстанцій, третейських судах; правова оцінка судової позиції відповідача на предмет його звернення до суду за захистом порушеного права; підготовка претензійних і позовних матеріалів, складання текстів претензій, позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг і інших документів правового характеру; участь у справах про банкрутство; судовий захист ділової репутації (іміджу); консультації, представництво інтересів під час примусового виконання судових рішень (в т.ч. арешту, вилучення  майна тощо).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до 31.12.2009 р. включно. Надалі за відсутності письмового повідомлення будь-якої зі сторін про свій намір припинити відносини за Договором, він вважається продовженим на 1 календарний місяць. У випадку такого продовження строку дії Договору його розірвання здійснюється на загальних підставах  (п. 2.1 Договору).

У п. 2.2 Договору встановлено, що Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткового договору про його розірвання з обов'язковим врегулюванням всіх розбіжностей, що виникнуть у зв'язку із таким розірванням, або у судовому порядку.

При цьому, відповідно до п. 2.4 Договору обов'язковою умовою його розірвання є повні взаєморозрахунки сторін.

За надання послуг, передбачених п. 1.2 Договору, Замовник сплачує Виконавцю щомісячну плату в розмірі 73 300 грн. 00 коп. без ПДВ (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі. За кожний місяць обслуговування Замовник здійснює оплату у розмірі 100% вартості місячного абонентського обслуговування (п. 3.2 Договору) до 10 числа звітного місяця.

Згідно п. 3.5 Договору Замовник зобов'язаний протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку оплатити Виконавцю всі підтверджені витрати, понесені при виконанні завдання(-нь).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що Виконавець може виставляти Замовнику рахунки-фактури як за вже надані послуги, так і згідно з домовленістю для авансової (попередньої) оплати. Рахунки-фактури виставляються упродовж перших десяти календарних днів кожного календарного місяця.

Згідно з положеннями ст. 4 Договору для виконання послуг Замовник повинен надати Виконавцю завдання з зазначенням детального кола питань, які його цікавлять, вимог до виконання, а також документи, необхідні Виконавцю для належного виконання послуг.   

Відповідно до п. 6.1 Договору (підтвердження надання послуг) Виконавець зобов'язаний передати, а Замовник підписати і повернути протягом трьох календарних днів з моменту надходження акт приймання-передачі наданих послуг, передбачених п. 1.2 Договору. Акт складається Виконавцем не пізніше третього робочого дня після закінчення звітного місяця.

Як встановили господарські суди, на виконання умов Договору позивач надавав відповідачу консультаційні та юридичні послуги, а відповідач, у свою чергу, здійснював своєчасну оплату послуг згідно з умовами Договору протягом вересня - грудня 2009 року, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг за вересень - грудень 2009 року, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Додатковою угодою від 31.03.2010 р. до Договору сторони, керуючись п. 2.2 Договору, дійшли згоди про дострокове припинення дії Договору з 31.03.2010 р.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та  умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити на  користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Колегією суддів визнаються обґрунтованими висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що договір № 5-ЮКП/09 є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення глави 63 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки господарських судів про те, що у відповідача виникає грошове зобов'язання перед позивачем за Договором лише у випадку надання позивачем консультаційних та юридичних послуг, підтвердженням факту надання яких, відповідно до п. 6.1 Договору, є акт приймання-передачі наданих послуг, передбачених п. 1.2 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, доказів надання позивачем консультаційних та юридичних послуг відповідачу у період з січня по березень 2010 року, у відповідності до п. 6.1 Договору, позивачем не надано.

Враховуючи обставини, встановлені господарським судами попередніх інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про стягнення  219 900,00 грн. оплати за консультаційні та юридичні послуги.

Щодо позовних вимог про стягнення 2 620,73 грн. 3% річних та 6 083,90 грн. інфляційних втрат, колегією суддів касаційної інстанції визнаються правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, враховуючи відсутність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, відсутні й підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно відмовлено в задоволенні позову.

У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

  Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

  Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2010 р. у справі  № 8/134-10 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                              А.М. Демидова

Судді                                                                                                 І.М. Волік

                                                                                                               С.С. Коваленко