h

справа №  2-а-1083/07  

категорія  39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 жовтня 2007 р.                                   м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді   Капустинського М.М. ,

при секретарі -       Метельській С.В.,  

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за   позовом   ОСОБА_1   до    Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін)     про   стягнення грошової заборгованості по остаточному розрахунку,-

встановив :

 Позивач звернувся з позовом до відповідача просить стягнути  заборгованість по остаточному розрахунку у вигляді грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на загальну суму 17498.80 грн. мотивуючи тим, що при звільненні з лав ДПСУ в запас ЗС України /13 жовтня 2006 року/ йому у відповідності зі ст.15 Закону України „ Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” не було виплачено зазначеної грошової допомоги, а тому вважає своє право порушеним.

В суді позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, щодо задоволення позову заперечив, надав їх суду письмово.

Представник третьої особи без самостійних вимог –Головного управління державного казначейства України в Житомирській області, що до задоволення позову заперечила надав їх письмово.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Позивач проходив службу на посаді техніка в військовій частині 12472. Наказом від 21.09.1999 року №015-пм його було звільнено у запас за пунктом 46 підпункт „Г” / у зв”язку із скороченням штатів/. В подальшому, з часу звільнення, проходив військову службу на різних посадах і в якості старшого техніка –начальника відділення технічного забезпечення прикордонної застави  „Ясенець” Житомирського прикордонного загону, закінчив службу. Так, наказом начальника загону №219-ос від 13 жовтня 2006 року його було звільнено з лав ДПСУ в запас ЗС України за ст.26 ч.6 п. ”В” /за віком/ Закону України „Про військовий обов”язок та військову службу”. При звільнені йому не було виплачено грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно ч.2 ст.15 Закону України „Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” оскільки  в редакції вищевказаного закону на день звільнення було встановлено, „що військовослужбовцям у разі повторного звільнення зі служби грошова допомога, передбачена пунктом 2 статті 15 не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання цієї допомоги згідно із Законом України №3235-!У /3235-15/ від 20.12.2005 року „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України”.

            Крім того, ст.118 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, у разі їх повторного звільнення зі служби, грошову допомогу, передбачену пунктом 2 статті 15 Закону України „Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” починаючи з 01 січня 2006 року не виплачувати, за винятком осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання цієї допомоги.

            У ч. 4 ст.19 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХП /в редакції Закону України №2505-!У від 25.03.2005 р./ зазначено, що „Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного звільнення зі служби, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання”.

           Позивач, при звільненні  21.10.1999 року з військової частини 12472 за скороченням штатів, вже тоді набув права на отримання цієї допомоги /якої не отримав/ і тому при звільненні 13 жовтня 2006 року, права на виплату грошової допомоги при звільненні з військової частини 1495 –не має з вищезазначених підстав.

            Керуючись ст.118 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік”, ч.4 ст.9 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року, 32262-ХП, Законом України „Про соціальний  і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20.12.1991 року, ст. ст. 94, 157, 158 –163, 167, 254 КАС України, суд

постановив :

 В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                 М.М. Капустинський