СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 31 березня 2011 року  Справа № 5020-5/549-9/360-5/412-5/154-3/229

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Проценко О.І.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: не з'явився;

боржника: Приймак Анатолій Ігорович, довіреність №  б/н   від 06.12.10;

кредитора: Сербіладзе Георгій Володимирович, паспорт НОМЕР_1 від 02.10.97;

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17 лютого 2011 року у справі № 5020-5/549-9/360-5/412-5/154-3/229

за заявою кредитора: відкритого акціонерного товариства "Новінка"

до боржника: державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку"

за участю: Прокурора міста Севастополя

арбітражний керуючий: Бондар Олександр Анатолійович

про визнання боржника банкрутом

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Новінка" звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.11.2008 порушено провадження у справі, призначено дату проведення підготовчого засідання, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.01.2009 введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бондаря Олександра Анатолійовича.

02.04.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшов реєстр вимог кредиторів державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" від 31.03.2009 (том 2 аркуші справи 21-24).

10.06.2009 розпорядником майна, арбітражним керуючим Бондарем Олександром Анатолійовичем, до господарського суду міста Севастополя був надісланий уточнений реєстр вимог кредиторів (том 2 аркуші справи 119-122).

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.06.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів (том 2 аркуші справи 124-126).

Також ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.06.2009, яку було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2009, залишено без задоволення заяву Міністерства оборони України про визнання кредиторських вимог у розмірі 4277624,00 грн. (том 8, аркуші справи 31-32; том 14 аркуші справи 91-97).

                    Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 10.06.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя (том 14 аркуші справи 177-180).

                    Під час нового розгляду ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17 лютого 2011 року у справі № 5020-5/549-9/360-5/412-5/154-3/229 залишено без задоволення заяву Міністерства оборони України про визнання вимог до боржника у розмірі 4277624,00 грн., з яких 2233624,00 грн. штрафні санкції, 2044000,00 грн. –сума авансу.

                    Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги заявника не підпадають під поняття грошових зобов’язань, у зв’язку з чим такі вимоги не можуть вважатись конкурсними.

                    Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство оборони України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу суду скасувати, визнати грошові вимоги до боржника.

                    Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що кредиторська заборгованість боржника за державними контрактами на виконання дослідно-конструкторської роботи від 31.10.2000 №117610 та від 25.12.2006 №251/2/06-3 складається з сум авансу отриманого від Міністерства оборони України на загальну суму 2044000,00 грн. та сум штрафних санкцій за несвоєчасне виконання боржником зобов’язань за контрактами в розмірі 2233624,00 грн., які підтверджують актами взаєморозрахунків між кредитором та боржником.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Остапової К.А. від 29.03.2011 у зв’язку з хворобою у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Котлярову О.Л. та визначено новий склад колегії: головуючий суддя: Проценко О.І., судді: Фенько Т.П., Котлярова О.Л.

                    Від представника державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" 30.03.2011 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій боржник зазначає, що в силу вимог абзацу 7 статті 1 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" штрафні санкції за порушення умов державних контрактів не є грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором.

У судовому засіданні 31.03.2011 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги Міністерства оборони України, представник боржника та кредитор, Сербіладзе Г.В. проти вимог скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників всіх учасників судового процесу обов’язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників, що не з’явились.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, кредитора та представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

                    За приписами абзацу 5 частини 1 статті 1 вказаного Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

                    Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (частина 1 статті 14 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

                    Матеріалами справи підтверджено, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" було опубліковано у виданні "Урядовий кур’єр" від 06.02.2009 №21.

                    Заява Міністерства оборони України про визнання грошових вимог до боржника надійшла до господарського суду міста Севастополя 05.03.2009, тобто у межах встановленого 30-денного строку.

На підтвердження своїх грошових вимог до боржника Міністерство оборони України  посилається на те, що 31.10.2000 між Міністерством оборони України (генеральний замовник, замовник) та державним підприємством "Конструкторське бюро радіозв’язку" державного комітету промислової політики України (головний виконавець, виконавець) укладено державний контракт №117610, за яким виконавець зобов’язався виконати й здати генеральному замовнику, а останній –прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу (ДКР) за темою: "Розробка радіостанції середньої потужності "Шифр "Ринг" (том 7 аркуші справи 34-42).

Також матеріалами справи підтверджено, що 25.12.2006 між Міністерством оборони України (генеральний замовник) і державним підприємством "Конструкторське бюро радіозв’язку" Міністерства промислової політики України (головний виконавець) укладено державний контракт №251/2/06-3, за яким виконавець зобов’язався виконати й здати генеральному замовнику, а останній –прийняти й оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі: "Розробка базової ультракороткохвильової радіостанції, шифр "Лотос/1" (том 7 аркуші справи 11-18).

Отже, предметом державних контрактів №117610 від 31.10.2000 та №251/2/06-3 від 25.12.2006 є відповідні дослідно-конструкторські роботи, які головний виконавець (боржник у справі) зобов’язувався виконати й здати генеральному замовнику (Міністерство оборони України), а останній зобов’язувався прийняти й оплатити ці роботи.

На думку кредитора, грошове зобов’язання боржника за вказаними контрактами виникло у зв’язку з порушенням умов щодо своєчасного виконання дослідно-конструкторських робіт та складається з сум авансу, сплаченого кредитором, та сум штрафних санкцій.

                    Виходячи зі змісту статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги. В процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів. Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, лише визнати або відхилити грошові вимоги.

                    Під терміном "грошове зобов'язання" у цьому Законі розуміються зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

                    Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

                    Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

                    Більш того за приписами частини 1 статті 173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

                    Згідно статті 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Отже, враховуючи те, що державне підприємство "Конструкторське бюро радіозв'язку" було боржником за вказаними державними контрактами, тому будь-які грошові зобов’язання в нього перед Міністерством оборони України не виникають, а в даному випадку мають місце речово-правові зобов’язання. При цьому грошові вимоги щодо повернення сплаченого авансу мають заявлятись у рамках окремого позовного провадження та мають кваліфікуватись судом як збитки, завдані порушенням зобов’язання, а вже за наслідками розгляду таких позовних вимог суми коштів, присуджених за рішенням суду, можуть заявлятись у рамках провадження у справі про банкрутство (будь-то конкурсні або поточні вимоги).

Зокрема Верховний суд України зазначав у пункті 15 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N15 у заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство за вимогами, що випливають з цивільних зобов'язань, розмір цих вимог має бути визначено виключно у грошовій формі. .Кредитори, вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних зобов'язань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх вимоги визначені у грошовому зобов'язанні на підставі отриманих кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", а також статті 121 ГПК чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначена правова позиція знайшла підтвердження у практиці розгляду справ про банкрутство Вищим господарським судом України (наприклад, у постанові від 16.07.2008 справа N10/Б-711).

З урахуванням правової позиції Верховного суду України та виходячи із змісту правовідносин, що склались між кредитором та боржником в ході виконання державних контрактів №117610 від 31.10.2000 та №251/2/06-3 від 25.12.2006, судова колегія дійшла висновку, що зобов'язання замовника перед виконавцем не є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 15 статті 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Оскільки вимоги Міністерства оборони України є майновими, то згідно статті 1 Закону зазначені юридичні особи не є кредиторами у справі про банкрутство.

Такий висновок підтверджується практикою Верховного Суду України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2008 у справі N7-5/297-06-7817 зазначено, що, оскільки відносно боржника введено процедуру розпорядження майном, яка не припиняє підприємницьку діяльність боржника, відповідно зобов'язання боржника за договором підряду підлягають виконанню в натурі, тому, відповідно, юридичною особою заявлено майнові вимоги до боржника, а не грошові. Отже, ця юридична особа, згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є кредитором у справі про банкрутство. Аналогічною є практика Вищого господарського суду України (постанова від 11.02.2009 у справі NБ13/058-08).

Стосовно грошових вимог Міністерства оборони України, які складаються із сум штрафних санкцій, судова колегія звертає увагу на наступне.

                    Відповідно до пункту 4.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 N04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. Проте після порушення провадження у справі про банкрутство згідно з частиною 2 статті 14 Закону кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими зобов'язаннями, виходячи зі змісту частини 1 статті 14 Закону, також вправі пред'явити свої вимоги до боржника у передбаченому Законом порядку. Згідно частини 2 статті 15 Закону зазначені вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у шосту чергу.

                    Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність з боку боржника грошових зобов’язань перед Міністерством оборони України у зв’язку з виконанням державних контрактів №117610 від 31.10.2000 та №251/2/06-3 від 25.12.2006, вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені) на загальну суму 2078077,50 грн. за негрошовими зобов’язаннями також не можуть вважатись кредиторськими та розглядатись у рамках провадження у справі про банкрутство, а також як і грошові вимоги Міністерства оборони України, що складаються з вимог про повернення сум авансу в розмірі 2044000,00 грн., мають бути предметом судового розгляду у окремому позовному провадженні.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 14 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

                    2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17 лютого 2011 року у справі № 5020-5/549-9/360-5/412-5/154-3/229 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            О.І. Проценко

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          О.Л. Котлярова

Розсилка:  

1.  Відкрите акціонерне товариство "Новінка" (вул. Індустріальна, 18,Севастополь,99040)

2.  Державне підприємство "Конструкторське бюро радіозв'язку" (вул. Вакуленчука, 29,Севастополь,99053)

3.  Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства  (вул. Київська, 150,Сімферополь,95000)

4. Прокурор міста Севастополя  (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

5. Арбітражний керуючий Бондар Олександр Анатолійович  (вул. П. Корчагіна, 4-26,Севастополь,99014)

6. Фонд державного майна України  (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)

7. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

8. КР профорганізація профспілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України  (вул. Севастопольська, 8,Сімферополь,95005)

9. Богатирьова С.П.  (вул. Меньшикова, б.90, кв.35,Севастополь,99053)

10. Васильєв М.І.  (вул. Героїв Бресту, б.27, кв.59,Севастополь,99058)

11. Відкрите акціонерне товариство "Севастопольське підприємство "Ера"  (пр. Нахімова, 15, Севастополь, 99011)

12. Грабко Ніна Петрівна  (вул. Меньшикова, 84-38,Севастополь,99053)

13. Данілічева Л.В.  (вул. Лоцманська, б.9, кв.2,Севастополь,99040)

14. Датченко Ірина Григорівна  (пр. Жовт. Революції, 56А, кв.251,Севастополь,99038)

15. Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя  (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

16. Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя  (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

17. ДП КП "Мусон-Вініс"  (вул. Вакуленчука, 29,Севастополь,99053)

18. Дудник Д.М.  (пр. Ген. Острякова, б.92, кв. 105,Севастополь,99029)

19. Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради  (вул. Л. Павліченко, 2,Севастополь,99011)

20. Кучіна Любов Олексіївна  (вул. Сладкова, 20-23,Севастополь,99053)

21. Міністерство промислової політики України  (вул. Сурікова, 3,Київ 35,03035)

22. Огонькова І.В.  (вул. Т. Шевченка, 29, кв.23,Севастополь,99006)

23. Преутеско С.С.  (вул. Д. Ульянова, 22, кв.5,Севастополь,99045)

24. Приватне підприємство "Витязь-Сервіс"  (вул. Дибенка, 27,Сімферополь,95000)

25. Руднєв В.А.  (вул. Репіна, 26-78,Севастополь,99053)

26. Руднєва О.А.  (вул.Репіна, 26-78,Севастополь,99053)

27. Рязанцева Н.Ф.  (вул. М.Геловані, б.26, кв.1,Севастополь,99040)

28. Севастопольський міський центр зайнятості  (вул. Руднєва, 40,Севастополь,99053)

29. Севастопольська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  (вул. Ген. Петрова, 15,Севастополь,99011)

30. Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів  (вул. Гоголя, 20-а, Севастополь, 99011)

31. Сербіладзе Г.В.  (вул. Юмашева, б.15, корп.1, кв.47,Севастополь,99057)

32. Смольянінова Олена Петрівна  (пр. Гагаріна, 10-26,Севастополь,99028)

33. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостройсервіс"  (вул. Індустріальна, 12,Севастополь,99040)

34. Товариство з обмеженою відповідальністю "Герцог Люк"  (вул. Басейна, 12-22,Київ 23,01023)

35. Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Промсвязь"  (вул. Гусева, 32,Севастополь,99053)

36. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс"  (вул. Вакуленчука, 29,Севастополь,99053)

37. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Севастополі  (вул. Одеська, 27,Севастополь,99011)

38. Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя  (пр. Гер. Сталінграда, 56,Севастополь,99059)

39. Міністерство оборони України  (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)