КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-111/10/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Шитченко Н.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Гром Л.М.
суддів – Кучми Ю.А.
Бєлової Л.В.
при секретарі судового засідання – Губі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з дізнання ВДАІ Чернігівського району Піскуренка Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до інспектора з дізнання ВДАІ Чернігівського району Піскуренка Андрія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 20 Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм права, та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
У судове засідання сторони не з’явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
14.12.2009 року відповідачем винесена постанова, згідно якої позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки ОСОБА_1, керуючи близько 12 годин 30 хвилин 14.12.2009 року в м. Чернігів на перехресті вул. Любецька –вул. Ріпкинська транспортним засобом –автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1, здійснив поворот праворуч з вул.. Любецька на вул.. Ріпкинська при вимкнутій додатковій секції світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху та був підданий штрафу у розмірі 430 грн.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що Факт вчинення правопорушень підтверджується дослідженими судом протоколом ( серія СВ №087237 від 14.12.2009 року), відео фіксацією обставин вчинення правопорушення, які спростовують викладені в позові доводи та підтверджують законність прийнятого рішення посадовою особою ДПС про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП. .
З таким висновкам суду судова колегія апеляційного суду не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень до суду не з’явився, та не надав суду доказів, які свідчили б про правомірність постанови про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2009 року серії СВ № 058481.
Таким чином, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності даної особи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП є безпідставним.
За таких обставин, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 не надав належної правової оцінки обставинам справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Отже, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно до ст. 202 КАС України, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2010 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2009 року серії СВ № 058481 –скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП –закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Гром Л.М.
Суддя: Кучма Ю.А.
Суддя: Бєлова Л.В.