СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2011 року Справа № 5002-19/4473-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
заявника не з’явився (Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим)
боржника не з’явився (Фізичної особи-підприємцяОСОБА_1)
Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович, паспорт НОМЕР_1 від 04 травня 2001 року
Державний реєстратор не з’явився (Державний реєстратор Євпаторійської міської ради)
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 27 січня 2011 року у справі № 5002-19/4473-2010
за заявою Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, місто Євпаторія, 97416)
до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_2)
Державний реєстратор Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97416)
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
09 вересня 2010 року Державна податкова інспекція в місті Євпаторії звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у порядку, передбаченому стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
27 вересня 2010 року Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим визнано фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича.
24 грудня 2010 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від ліквідатора надійшло клопотання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого Кириліна М.В.
04 січня 2011 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна М.В. надійшло клопотання про перехід до загальної процедури банкрутства. Своє клопотання ліквідатор мотивує тим, що згідно інформації, наданої Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії, Управлінням освіти Гуманітарного департаменту Кіровоградської міської ради регулярно виплачується дохід боржнику.
12 січня 2011 року від арбітражного керуючого Кириліна М.В. надійшла заява, згідно якої він повідомив, що він грошових вимог до кредитора-Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим не має та оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора він зобов'язується здійснювати за рахунок коштів одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. У разі недостатності або відсутності майна боржника, зобов’язується вимог про оплату послуг, відшкодування витрат як арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у зв’язку з виконанням обов’язків, до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим не пред’являти (а.с. 19 контрольної справи).
Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 27 січня 2011 року відмовлено ліквідатору фізичної особи підприємця ОСОБА_1 арбітражному керуючому Кириліну М. В. у задоволенні клопотання про перехід до загальної процедури банкрутства.
Задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Кириліна М. В. про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора.
Затверджено розмір оплати послуг ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кириліна М. В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх повноважень.
Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, на думку скаржника господарський суд не врахував, що оплата послуг арбітражним керуючим не погоджувалась з Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим.
Крім того, заявник зауважує, що судом не надано належної оцінки заяві арбітражного керуючого Кириліна М. В. від 12 січня 2011 року, згідно до якої він зобов’язався не пред’являти до Державною податковою інспекцією в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим вимог про оплату послуг, відшкодування витрат як арбітражного керуючого(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у зв’язку з виконанням своїх обов’язків
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим прийнято до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено до розгляду на 14 березня 2011 року.
У судове засідання апеляційної інстанції 14 березня 2011 року представник заявника, боржника та Державний реєстратор не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомив.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
14 березня 2011 року арбітражний керуючий Кирилін М. В. надав відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 залишити без змін, а скаргу без розгляду.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до приписів частини 6 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14 травня 1992 року (із змінами та доповненнями) за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом.
Тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив ліквідатору у задоволенні клопотання про перехід до загальної процедури у справі про банкрутство, у зв’язку із відсутністю доказів виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом.
Згідно зі статтею 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом” надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.
Відповідно до пункту 10 статті 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Відповідно до пункту 12 статті 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Провадження у справі здійснювалось з врахуванням особливостей статті 52 Закону, нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів. У зв'язку з тим, що на момент відкриття процедури ліквідації за статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнані грошові вимоги лише ініціюючого кредитора - державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим.
Таким чином, повноваження комітету кредиторів, щодо встановлення розміру оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, за його відсутності переходить до господарського суду.
Судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання ліквідатора банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про затвердження розміру виплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора банкрута) та відповідає вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а доводи скаржника про необхідність погодження даного питання з кредитором є безпідставними.
Крім того, необхідно зазначити, що доводи скаржника, що господарським судом не надано належної оцінки заяві ліквідатора, якою він відмовляється від вимог до кредитора також не можуть бути прийняти до уваги, у зв’язку з тим, що господарський суд своєю ухвалою на підставі Закону та заяви ліквідатора затвердив розмір оплати послуг ліквідатора.
Як слідує з постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2010 року, представник кредитора у судовому засіданні не заперечував щодо призначення арбітражного у процедурі банкрутства відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі № 5002-19/4473-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді І.В. Антонова
І.В. Євдокімов