СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2011 року Справа № 5002-24/5721-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Воронцової Н.В.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, приватне підприємство "Істок-Крим";
представник відповідача, Міна Марк Анатолійович, довіреність № 4658 від 06.10.10, публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит";
третя особа, не з'явився, ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Істок-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 08.02.2011 у справі № 5002-24/5721-2010
за позовом приватного підприємства "Істок-Крим" (вул. Об'їздна, 4а,Сімферополь,95015)
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Артема, 60,Київ 50,04050)
в особі Філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3, Сімферополь, 95011)
за участю 3-ї особи: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним пункту договору
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Істок-Крим" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсним пункт 1.1. договору про внесення змін до договору про поновлювальну кредитну лінію 2203/06/КИ-658 від 14.12.2006, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та приватним підприємством "Істок-Крим" 01.09.2008 в частині встановлення процентів в розмірі 19,00% річних за користування кредитними коштами.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 (суддя Колосова Г.Г.) у справі № 5002-24/5721-2010 у позові приватному підприємству "Істок-Крим" відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, приватне підприємство "Істок-Крим" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 15.03.2011 представник приватного підприємства "Істок-Крим" та 3-я особа: ОСОБА_4 не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від приватного підприємства "Істок-Крим" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні у господарському суду Автономної Республіки Крим.
Судова колегія не знайшла підстав для відкладення слухання справи, оскільки у судовому засіданні міг брати участь іншій представник приватного підприємства "Істок-Крим" .
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" (правонаступником якого є відповідач Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ –658 на споживчі цілі в сумі 5 500 000 грн. з оплатою за відсотковою ставкою 17,5% річних.
Пунктом 5.1 зазначеного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язань за даним договором є застава ( іпотека ) нежитлового приміщення, окремого комплексу розташованому за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул.Об'їздна, 4а, загальною площею 1296,2 кв. м., що належить майновому поручителю - приватному підприємству «Істок - Крим»на праві приватної власності.
14.12.2006 між приватним підприємством «Істок - Крим»в особі директора Чорохян Наталії Іванівни (Іпотекодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит" ( Іпотекоутримувач ) було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, позивач передав в іпотеку відповідачу наступне нерухоме майно - нежитлові будівлі, готельний комплекс, розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Об'їздна, 4а, загальною площею 1296,2 кв. м., як забезпечення повернення третьою особою по справі кредитних ресурсів, виданих за договором про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ - 658, на суму 5 500 000 грн., а також процентів за користування кредитними коштами, виходячи з процентної ставки 17,5% річних.
14.12.2006 відповідачем по справі (Банк) та позивачем по справі (Поручитель) було укладено договір поруки №1, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання третьою особою зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ -658 від 14.12.2006, укладеним між відповідачем та третьою особою, відповідно до якого третій особі було надано кредит у розмірі 5 500 000 грн. зі сплатою 17,5% річних.
01.09.2008 між Банком та Позичальником було укладено договір про внесення змін №1 до п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ - 658 від 14.12.2006, який було викладено в наступній редакції: «Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі, на умовах забезпеченості, поверненності, строчності платності кредитні ресурси в сумі 5 500 000 грн. з оплатою по процентній ставці 19 % річних».
Також п. 4.1 договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ - 658 було викладено в наступній редакції: «позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними ресурсами в валюті кредиту, за процентною ставкою 19% річних».
01.09.2008 між відповідачем та позивачем було укладено договір про внесення змін до п. 1.1 договору поруки від 14.12.2006, який викладено у наступній редакції: «поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ –658 від 14.12.2006, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові наданий кредит у розмірі 5 500 000 грн. зі сплатою 19% річних», який був підписаний директором приватного підприємства «Істок- Крим»Чорохян Н. І.
Проте позивач зазначає, що рішення засновників приватного підприємства «Істок Крим» щодо укладення такої додаткової угоди та доручення її укласти Чорохян Н.І загальними зборами ПП «Істок Крим»не приймалося, тому директор не мала повноважень на підписання договру про внесення змін до договору поруки, та просить визнати недійсним пункт 1.1. договору від 01.09.2008 про внесення змін до договору про поновлювальну кредитну лінію 2203/06/КИ-658 від 14.12.2006 в частині встановлення процентів в розмірі 19% річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 12 постанови від 28.04.78
№ 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини З статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.
У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.
Відповідно до пункту 6.5. Статуту приватного підприємства „Істок - Крим" затвердженого рішенням учасника № 4 (засновника) від 15.11.2006 на підприємстві створюється одноособовий виконавчий орган: директор. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції засновника. Директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для засновника підприємства.
Відповідно до п. 6.6 Статуту приватного підприємства „Істок - Крим" директор укладає без довіреності договори, контракти, угоди від імені підприємства, здійснює операції з майном підприємства (оренда, суборенда, списання матеріальних засобів ), розпорядження коштами і майном в межах, передбачених засновником підприємства згідно додаткового рішення.
Статутом будь - яких обмежень на укладання додаткових угод до діючих договорів поруки директором приватного підприємства „Істок - Крим" не встановлено.
До виключної компетенції засновника підприємства, відповідно до Статуту, належить затвердження будь - яких договорів на відчуження нерухомого майна, заставу майна Підприємства, одержання чи надання фінансової допомоги, кредитів та позик.
Тобто мова йде тільки про затвердження договорів, а не про надання попередньої згоди на їх укладення.
Таким чином, Статутом передбачено право директора підприємства укладати договори, угоди без будь-яких доручень.
Рішення щодо укладення договорів іпотеки та поруки з Банком за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_4 на суму 5500000,00 грн. було прийнято засновником ПП „Істок - Крим" 29.11.2006, що підтверджується рішенням власника №1.
Крім того, обмеження повноважень керівника юридичної особи щодо представництва цієї юридичної особи є відомостями, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Якщо ці відомості не внесені до реєстру, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою (крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості - наприклад, якщо третій особі надавався статут підприємства), і в такому випадку ці обмеження повноважень не мають юридичної сили у відносинах із третіми особами.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру відомості про обмеження повноважень директора приватного підприємства «Істок - Крим»гр. Чорохян Н. І. щодо представництва цієї юридичної особи не вносилися.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у якому зазначено, що особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ПП «Істок -Крим»без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені вказаної юридичної особи - гр. ОСОБА_7, яка на даний час є керівником ПП «Істок - Крим».
Тому судова колегія вважає, що до Єдиного державного реєстру відомості про обмеження повноважень директора приватного підприємства «Істок - Крим»Чорохян Н. І. щодо представництва цієї юридичної особи не вносилися.
Приватне підприємство "Істок-Крим" відповідно до прохальної частині позовної заяви просить визнати недійсним спірний п. 1.1. договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ - 658 від 14.12.2006, укладений між відкритим акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит»та приватним підприємством «Істок - Крим»01.09.2008.
Однак, договір від 01.09.2008 про внесення змін № 1 до договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ - 658 від 14.12.2006 укладався між відповідачем по справі ( Банк ) і третьою особою по справі (Позичальник) і до кола сторін за вказаним договором не входило ПП «Істок - Крим», відповідно, він не підписувався, ані директором Чорохян Н. 1., ані іншою особою з боку привіатного підприємства «Істок - Крим», оскільки хоча гр. ОСОБА_4 і був на той момент єдиним засновником і власником приватного підприємства «Істок - Крим», однак у договорі про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ -658 та у договорі від 01.09.2008 про внесення змін до вказаного кредитного договору виступав як фізична особа, також у договорі від 01.09.2008 про внесення змін до договору про відриття кредитної лінії, відсутній оспорюваний пункт 1.1. договору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно відмовив у позові приватному підприємству «Істок - Крим».
За таких обставин рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи, тому підстав для його скасування не має.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу приватного підприємства "Істок-Крим" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 у справі № 5002-24/5721-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Н.В. Воронцова
К.А. Остапова
РОЗСИЛКА:
Приватне підприємство "Істок-Крим"
(вул. Об'їздна, 4а,Сімферополь,95015)
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит"
(вул. Артема, 60,Київ 50,04050)
Філія "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
(пров. Піонерський, 3, Сімферополь, 95011)
ОСОБА_4
(АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)