Справа № 22ц-939
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.,
за участю: представника ВАТ «Державний ощадний банк України»Кондратюка Ю.П., представника відповідача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-939 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
ВАТ «Державний ощадний банк України», звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначало, що між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір на суму 20000 грн. строком до 36 місяців під 28% річних. В забезпечення виконання зобов’язання Банком було укладено договори поруки зі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Посилаючись на те, що позичальник своїх зобов’язань по сплаті кредиту належним чином не виконував, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в сумі 28890 грн. 36 коп., з них: заборгованість по основному боргу кредиту –16664 грн., прострочена заборгованість –11664 грн. 12 коп., нараховані відсотки в сумі – 8309 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків –3076 грн. 55 коп., комісія за супроводження кредиту –840 грн.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 26313 грн. 81 коп. заборгованості по кредитному договору, 263 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не перевірялась достовірність наданих банком розрахунків, банк не направляв ОСОБА_3 вимогу про сплату саме 28890,36 грн. Крім того, суд першої інстанції не дослідив та не оцінив чинність кредитного договору, порядок його укладення, відповідність його умов вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Бурлак Г.І. Справа № 22ц-939
Доповідач: А.В. Купельський Категорія № 19, 27
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором виконував не регулярно, внаслідок чого виникла заборгованість по чергових платежах та процентах .
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Так, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 19 червня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №1470 строком на 36 місяці по 19 червня 2008 року зі сплатою 28% річних за користування кредитними коштами. 19 червня 2008 року Кирилюк отримав 20000 грн.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Умови кредитного договору позивачем були виконанні у повному обсязі, однак взяті на себе зобов’язання відповідачем виконані не були, про що свідчить заборгованість по оплаті отриманого кредиту та нарахованих відсотків.
Заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту станом на 1 січня 2010 року становить: 16664 грн. - заборгованість по основному боргу кредиту, 8309,81 грн. - несплачені проценти, 3076,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків, 840 грн. –комісія за супроводжування кредиту, а всього сума заборгованості становить 28 890.36 грн.
Відповідно до договорів поруки № № 789, 790 від 19 червня 2008 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є поручителями перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором №1470 від 19 червня 2008 року. Згідно п. п. 2.1, 3,1 вказаних договорів поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.
ОСОБА_5 та поручителям 8 грудня 2009 року направлялась вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту.
За таких обставин, суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову у цілому.
Доводи апелянта про те, що розрахунок заборгованості по нарахуванню відсотків та штрафу за несвоєчасне повернення кредиту проведено неправильно, не заслуговують на увагу, оскільки підписуючи кредитний договір, відповідач був ознайомлений з його умовами та тарифами кредитора, про що свідчить його підпис на кредитному договорі.
Посилання ОСОБА_5, що йому позивач не направляв письмову вимогу про врегулювання спору спростовується матеріалами справи, в якій такі вимоги наявні.
Всупереч матеріалам справи є і посилання апелянта про те, що йому не вручали копії кредитного договору, договорів поруки та інформацію про умови кредитування.
Надуманим є зауваження апелянта про те, що позов розглянуто без повідомлення відповідача.
В матеріалах справи заходяться повідомлення про вручення 16-18 грудня 2010 року поштового відправлення ОСОБА_5 та його поручителям про дату проведення судового засідання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.В.Купельський