Справа № 2-502/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2010 справу направлено на розгляд до Солом’янського районного суду м. Києва за підсудністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Єдиними спадкоємцями померлої є її діти –сторони у справі. Інші 2/3 частини вказаної квартири перебувають у власності позивача та її сина ОСОБА_4.

У зв’язку з цим позивач і відповідач уклали угоду про те, що останній відмовляється від свого права на спадщину, а саме від 1/6 частини квартири, в обмін на кошти в розмірі 5000 дол. США.

20.04.2007 позивачем були передані відповідачу вказані грошові кошти, про що ним була складена розписка. Але всупереч їхньої домовленості відповідач не подав заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини, а натомість, 25.10.2007 отримав свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частину  квартири АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що правочин, який був укладений між нею та відповідачем, є недійсним, оскільки угода про відмову від спадщини в обмін на грошові кошти не відповідає вимогам закону, тобто є нікчемним правочином.

З огляду на викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача передані йому грошові кошти, які в гривневому еквіваленті на день подання позову складають 39 866 грн., а також стягнути з нього судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач грошові кошти в сумі 5 000 дол. США від позивача не отримував. Його сестра, позивач у справі, попросила його написати розписку, оскільки мала намір сказати своєму сину, який наполягав на придбанні автомобіля, що вона не має грошових коштів, так як передала їх відповідачу. Крім того, представник відповідача зазначала, що розписка не є правочином, а тому позовні вимоги не обґрунтовані та відсутні правові підстави задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27.01.2007 Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с. 6).

Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.05.2003, належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

20.04.2007 позивач і відповідач уклали угоду, відповідно до якої останній зобов’язався відмовитися від свого права на частку у квартирі та подати заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори в обмін на 5 000 дол. США. Даний факт підтверджується розпискою відповідача від 20.04.2007 (а.с. 12).

Однак, як вбачається із спадкової справи, відповідач 19.07.2007 подав до Дев’ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та 25.10.2007 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 90, 112).

Проте, на сьогоднішній день, за рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 28.09.2010 припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину вказаної квартири. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності по 1/12 частині даної квартири. Виплачено ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/6 частини квартири в розмірі 104 501,78 грн. (а.с. 122-124).

У судовому засіданні відповідач пояснив, що 5 000 дол. США від позивача не отримував, однак факт складання власноручно розписки не заперечував. Будь-яких інших доказів, крім власних пояснень, ним надано не було.

Факт передачі грошових коштів підтвердили свідки ОСОБА_6, який є колегою по роботі позивача, та її подруга ОСОБА_5. Свідки зазначили, що 20.04.2007 на АДРЕСА_2, біля магазину, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 5 100 дол. США. Останній надав їй вже складену розписку, в якій була вказана сума у 5000 дол. США., та відразу пішов. Після цього свідки дописали на розписці свої прізвища та номери телефонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно з ч. 5 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Отже, положеннями ст. 1273, 1274 ЦК України чітко визначено і врегульовано порядок відмови спадкоємця від прийняття спадщини. Чинним законодавством України не передбачено можливості укладання між сторонами угоди про відмову від права на спадщину в обмін на грошові кошти.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів у сумі 5 000 дол. США, які повинні бути ним повернуті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Станом на день ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ (1 дол. США = 7,937300 грн. (http://www.bank.gov.ua/kurs/last_kurs1.htm) 5 000 дол. США складає 39 686,50 грн.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 396,87 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 533, 1212, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39 686 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 396 гривень 87 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий