Справа №  1-20/11  р.                                                                                      

                                                                                                                                       Копія:

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             31 березня 2011 року   року Гадяцький районний суд Полтавської області  в складі:

             головуючої    судді                Заколодяжної О.А.

             при секретарі                         Титаренко Н.С.

             технічному секретарі             Ус О.І.

            з  участю  прокурора               Снісаренко Н.В.                              

             та захисника підсудної  - адвоката    ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.  Гадячі справу  про  обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Свобода

                                                      Берегівського району, Закарпатської області,  зареєстрованої

                                                      у АДРЕСА_1,  фактично проживаючої АДРЕСА_2 , українки,  громадянки України,

                                                      освіта  середня спеціальна, розлучена, має  на утриманні

                                                      одну  неповнолітню дитину, не працює,  раніше не судима  

у вчиненні злочину, передбаченому ч.1  ст. 383 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

          24 .07.2009 року громадянка  ОСОБА_2  зателефонувала на номер «102» чергової частини Гадяцького РВ  УМВС України в Полтавській області  і повідомила , що близько 16 год.20 хв. 24.07.2009 року в м. Гадячі, по вул. 50 років Жовтня поблизу магазину «Гостинець» у неї було викрадено автомобіль марки «НОNDA CIVIC» червоного кольору  2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.   Вказане повідомлення  було зареєстроване в журнал реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються ( ЖРЗПЗ) Гадяцького РВУМВС України в Полтавській області за № 847 від 24.07.2009 року.  Цього ж дня, вона будучи попередженою  про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України  та достовірно знаючи,  про місце знаходження    даного автомобіля, оскільки він нею був навмисно залишений у лісі, подала письмову  заяву на ім’я начальника Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області про  вчинення крадіжки даного автомобіля.

          Відразу, після надходження повідомлення від ОСОБА_2 про вчинення злочину, працівниками Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області та Гадяцького ВДАІ було вжито всіх необхідних заходів для встановлення місця знаходження автомобіля ОСОБА_2 та особи, що ним заволоділа, в ході чого було проведено огляд місця події, на яке вказала ОСОБА_2,  де вона залишила в останнє свій автомобіль, і з якого нібито його було викрадено, відібрані пояснення у можливих очевидців даної події.

          25.07.2009 року  до  Гадяцького РВ надійшла заява від  ОСОБА_2     про зняття з розшуку автомобіля марки «НОNDA CIVIC» д.н.з. НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_2 вказувала, що  даний автомобіль вона залишила в лісі с. Веприк Гадяцького району та завідомо неправдиво повідомила працівників  міліції про незаконне заволодіння автомобілем.

          Підсудна ОСОБА_2   під час судового слідства  вину  не визнала, суду зазначила, що   24.07.2009 року,  вона  , після неодноразових дзвінків  колишнього  чоловіка  ОСОБА_5  на її мобільний телефон,  маючи на меті помститися йому,    заїхала до лісу і залишила  там  автомобіль «НОNDA CIVIC», придбаний  ОСОБА_5 в кредит. Після чого  попутним транспортом  приїхала додому, де відразу повідомила  свого колишнього чоловіка ОСОБА_5, що  вищезазначений автомобіль вона залишила в лісі. Незважаючи на це, він змусив її зателефонувати до Гадяцького РВ і повідомити про крадіжку даного автомобіля. І цього ж дня  нею була написана письмова заява  до Гадяцького РВ про вчинення злочину. Після чого, знаючи  місце знаходження автомобіля та  хвилюючись, що  його може бути пошкоджено, вона 25.07.2009 року  подала заяву  до Гадяцького РВ про зняття з розшуку її автомобіля і повідомила, що автомобіль вона залишила в лісі. Також,  ОСОБА_2 зазначила, що у  письмовій заяві до Гадяцького РВ про вчинення крадіжки автомобіля,  нею була вказано надуману особу на ім’я ОСОБА_13 ніби - то причетного до вчинення крадіжки.

          Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду  пояснив, що  працює старшим державтоінспектором  у ВДАІ Гадяцького району.  24.07.2009 року  з чергової частини  Гадяцького РВ надійшло повідомлення про викрадення автомобіля  марки

«НОNDA CIVIC» громадянки ОСОБА_2, який знаходився  біля  магазину  

«Гостинець»по вул. 50 років Жовтня у м. Гадячі. Прибувши на місце події,  він оглядав місце звідки було викрадено автомобіль,  а також  приймав участь  в оперативно-розшукових заходах щодо встановлення місця знаходження автомобіля. Вранці наступного дня  даний автомобіль  було знайдено в лісі  за селом Вельбівка . Також ОСОБА_8 стверджує , що ОСОБА_2 під час огляду місця вчинення злочину зазначала, що на вказаному  автомобілі  під’їхала до магазину «Гостинець » щоб скупитися, автомобіль  знаходився біля магазину. Коли виходила з магазину, то побачила, що  автомобіль  різко рушив з місця в напрямку м. Полтави і вона із своєю знайомою ОСОБА_9 намагалась його  наздогнати.  Коли наступного дня автомобіль було знайдено, то ОСОБА_2 зазначила, що повідомила неправдиву інформацію, так як мала намір помститися чоловіку.

          Свідок  ОСОБА_10 суду пояснила, що вона перебувала у складі слідчо-оперативної групи,  24.07.2009 року до чергової частини   надійшло повідомлення  від громадянки ОСОБА_2   про викрадення  її автомобіля.  Слідчо-оперативна  група виїхала спочатку за місцем  проживання ОСОБА_2, а потім  на місце вчинення злочину, на яке вказала ОСОБА_2.  Працівниками міліції проводились оперативно-розшукові  заходи щодо встановлення місця знаходження автомобіля  та  особи, що ним заволоділа, в ході чого було проведено огляд місця події,   відібрані пояснення у можливих очевидців даної події. Потім ОСОБА_2 написала заяву про вчинення крадіжки, при цьому вона попереджалась про  кримінальну відповідальність  за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.  В ранці наступного дня ОСОБА_2  повідомила, що автомобіль  знаходиться в лісі та пояснила,  що вона на вказаному автомобілі , будучи в лісі, заїхала на пеньок.  Оскільки  про даний факт  боялась повідомити чоловіка, тому  повідомила, що автомобіль викрадено.

          Свідки  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_6,  суду  підтвердили , що  у липні 2009 року  до чергової частини Гадяцького РВ  надійшло повідомлення  від ОСОБА_2  про вчинення крадіжки її автомобіля і вони будучи  у складі  слідчо-оперативної групи приймали участь щодо встановлення  місця знаходження  викраденого автомобіля  та встановлення особи, що вчинила злочин.

          Свідок  ОСОБА_3 суду зазначив, що в липні  2009 року працював  в Гадяцькому РВ.  24.07.2009 року   до чергової частини Гадяцького РВ   по телефону  надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про вчинення крадіжки автомобіля, у зв’язку з чим  ним було направлено  слідчо - оперативну групу для розшуку автомобіля та введено план

«Перехвату».

          Свідок  ОСОБА_9  суду підтвердила , що у липні 2009 року до неї зателефонувала її знайома ОСОБА_2 і просила, що в разі ,  коли зателефонує до неї її чоловік ОСОБА_5, то щоб вона йому повідомила, що  в ОСОБА_2  був викрадений автомобіль і вони разом наздоганяли  його. Пізніше  ОСОБА_2  зателефонувала до неї і попросила, щоб даний факт вона також підтвердила працівникам міліції. Але, коли в цей день  до неї приїзджали працівники міліції разом із ОСОБА_2,   факт крадіжки автомобіля вона не підтвердила.  

             Допитаний в судовому засіданні  свідок ОСОБА_5 суду зазначив, що  24.07.2009 року його дружина ОСОБА_2  йому повідомила, що їхній автомобіль   «НОNDA CIVIC»  був викрадений  і він наполіг, щоб вона повідомила  про даний факт у міліцію.

          Допитана  в судому засіданні свідок  ОСОБА_4 суду зазначила, що   являється матір’ю підсудної ОСОБА_2 .  У липні 2009 року вона разом  із зятем ОСОБА_5

розшукували  її дочку ОСОБА_2 , оскільки та не відповідала  на телефонні дзвінки. Після того як дочка зателефонувала на телефон зятя і вони повернулись   додому, ОСОБА_5  відразу почав наносити    її дочці  побої.  Дочка повідомила, що в неї викрали автомобіль  і зять змусив її  повідомити по телефону про даний факт у міліцію. Також,  пізно ввечері їй  дочка  повідомила, що автомобіль знаходиться у лісі  і його ніхто не викрадав і вона про це вже повідомила працівників міліції. Свідок зазначила, що оскільки в цей день в неї погіршився стан здоров’я і їй викликали швидку допомогу, тому   всіх подробиць  вона не пам’ятає.

          Суд, критично  відноситься  до  показань свідка ОСОБА_4, оскільки вона являється матір’ю підсудної , її показання не конкретизовані і носять лише загальний характер.      

          Окрім показань свідків, вина підсудної у вчиненні злочину  підтверджується  заявою написаною власноручно    ОСОБА_2  24.07.2009 року до Гадяцького РВ   про вчинення  злочину  ( а.с. 3) ,  її власноручною заявою  від 25.07.2009 року до Гадяцького РВ, в якій вона  вказує, що завідомо  неправдиво  повідомила працівників  міліції про вчинення крадіжки її автомобіля ( а.с. 17) та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.  

          Органами досудового слідства  дії підсудної кваліфіковано за ч.2 ст. 383 КК України. Суд вважає, що дана кваліфікація є невірною , оскільки не знайшла свого підтвердження кваліфікуюча  ознака як  обвинувачення особи в особливо тяжкому злочині, а тому вважає, що дії підсудної слід  перекваліфікувати з ч.2 ст. 383 КК України на ч.1 ст. 383 КК України, як  завідомо неправдиве повідомлення  про вчинення злочину, оскільки ОСОБА_2 , залишивши автомобіль у лісі і достовірно знаючи місце його знаходження , повідомила  Гадяцький РВ УМВС України в Полтавській області  спочатку по телефону, а потім написавши письмову заяву про його викрадення.   

При вирішенні питання про призначення покарання суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та даних про особу підсудної.

Так, підсудна  свою вину у вчиненому злочині не визнала.

За місцем проживання підсудна  ОСОБА_2 характеризуються позитивно, має на утриманні  неповнолітню дитину, до кримінальної відповідальності  притягується вперше,  вчинила злочин невеликої тяжкості.

А тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає  за можливе призначивши підсудній покарання в межах санкції статті КК, передбачене за скоєний нею злочин у виді позбавлення волі,  застосувати ст. 75 КК України, тобто звільнити її від відбування покарання з випробуванням.          

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 за  ч. 1 ст. 383 КК  України  на 1 (один)  рік позбавлення  волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування  покарання,  встановивши іспитовий строк терміном на 1 ( один) рік .

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2  обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2  до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.          

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд в 15-денний строк після його проголошення.  

           Головуюча: підпис

           Копія: вірно

           Суддя Гадяцького

             районного суду                                                  О.А.Заколодяжна