Справа № 2-о-9/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.03.2011  року                                           Михайлівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді ,-  Ворожбянова А.М.

               при секретарі, - Єрьоменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду смт.Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області про розірвання шлюбу.

          В судовому засіданні ОСОБА_3, позов підтримала та пояснила, що 23.02.2001 року ОСОБА_4 перебуває з нею в зареєстрованому шлюбі. Шлюб зареєстрований Мар’янівською сільської радою Михайлівського району Запорізької області, актовий запис № 03. Від шлюбу подружжя має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.  З відповідачем припинили спільне життя з квітня 2008 року. Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу було те, що ОСОБА_4 засуджений строком на 5 років 4 місяця позбавлення волі. За час спільного проживання ОСОБА_4 постійно знущався з неї. Неодноразово бив, принижував. Останній раз вона їздила до нього на посвідчення до установи, де він відбуває покарання. Так, він її знов побив з ревності. ОСОБА_4 написав пояснення, про те, що хоче зберегти сім’ю, це не так. Він навіть подзвонив до неї, та сказав, що його земельний пай, вона не обробляла, та передала його брату. Матеріальної допомоги на утримання дітей ніхто з його родини не надає. Наміру жити з ОСОБА_4 у неї не має. Просить розірвати шлюб.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій зазначив, що він заперечує проти розірвання шлюбу. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.  

          Представник  третьої особи в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву  про розгляд справи у їх відсутність на розсуд суду.

Суд, розглянувши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 23.02.2001 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружнє життя виявилось важким, оскільки у позивачки та відповідача різні характери та погляди на життя. Подружжя припинили спільне життя з квітня 2008 року. ОСОБА_4 засуджений строком на 5 років 4 місяця позбавлення волі. За час спільного проживання ОСОБА_4 постійно знущався з неї, неодноразово бив її та принижував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

          Керуючись ст. ст. 10, 209, 213-218 ЦПК України, ст. ст. 110,  112 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 23.02.2001 року Мар’янівською сільської радою Михайлівського району Запорізької області, актовий запис № 03, - розірвати.  

Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити –ОСОБА_3.

          Стягнути з ОСОБА_4 державне мито в сумі 8 гривень 50 копійок при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

          Стягнути з ОСОБА_3 державне мито в сумі 8 гривень 50 копійок при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.  

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                              А.М. Ворожбянов