Справа №  2- 277/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 січня   2011 року                                                                                                                                     м. Харків

             Ленінський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Бегунц А.О., при секретарі  Оріховській В.С.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми грошового зобов’язання, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 280578,28 грн. та судові витрати в розмірі 30 грн., посилаючись на те, що позивач позичив ОСОБА_4, що є померлою матір’ю відповідача, за письмовим договором позики ( розпискою) гроші. ОСОБА_4 зобов’язалася повернути до 14 квітня 2006 року грошову суму в розмірі 5200 доларів США, що складається з позиченої суми грошей та одноразових відсотків за користування грошима. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла. Єдиним спадкоємцем після її смерті є її син ОСОБА_2, відповідач по справі. Однак на сьогоднішній час відповідач не погасив борг спадкодавця – ОСОБА_4 Позивач вважає, що враховуючи тривалий час несплати боргу, на суму заборгованості необхідно нарахувати щомісячні проценти в розмірі, на рівні облікової ставки НБУ. Крім того, вважає, що бездіяльністю відповідача йому було спричинено моральну шкоду, через фінансові обмеження щодо придбання необхідних ліків, що призвело і до моральних страждань та до нервового стресу, пов’язаного з його зусиллями стосовно повернення позики.

13.12.2010 року представником позивача було подано  від імені ОСОБА_1 заяву про зменшення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму грошового зобов’язання з урахуванням 3%  річних за весь час прострочення зобов’язання в розмірі (5954,84 доларов США в перерахунку на гривню за курсом НБУ) 47359,44 грн., моральну шкоду в розмірі (5200 доларов США в перерахунку на гривню за курсом НБУ) 41356,12 грн. та судові витрати. При цьому позивач не змінював підстав та обґрунтувань своїх позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримала зменшені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві. Крім того доповнила, що відповідач не відмовився від спадщини, а фактично прийняв її, тобто прийняв права та обов’язки спадкодавця, але від сплати боргу за розпискою відмовляється.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на наступне: вважають, що відповідно до вимог ст. 1282 ч. 1 ЦК України вимоги кредитора задовольняються в межах вартості спадкового майна, однак на їх думку позивачем не надано доказів наявності спадкового майна та не проведено його оцінку задля визначення можливості стягнення боргу з відповідача. Також позивач вказує підставою пред’явлення позову порушення грошового зобов’язання, але зобов’язання не виконано не з вини ані ОСОБА_4, що померла до строку сплати боргу, ані ОСОБА_2,  що не має коштів для задоволення вимог кредиторів. Крім того вважають, що відповідно до ст.1282 ч. 2 ЦК України, цивільним кодексом передбачено лише звернення стягнення на спадкове майно, і не передбачено такий спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця як стягнення зі спадкодавця коштів, що не входять до складу спадкового майна. До того ж позивачем пропущено строк пред’явлення вимог кредиторів, відповідно до ст. 1281 ч.ч. 2,4 ЦК України та строк позовної давнини, оскільки час виплати боргу 14.04.2006 року, а позовна зава подана в вересні 2009 року, а не в трирічний строк до 15.06.2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 також зазначив, що відповідач відмовляється повернути борг спадкодавця оскільки позивач не повернув автомобіль Mitsubishi SP.RUNNER (1993 року) держ.номер НОМЕР_1, який був даний позивачу під заставу. Іншим кредиторам, а саме банкам, борги майже сплачені.

Суд, заслухавши пояснення і доводи сторін, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини:

14 жовтня  2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4  був укладений договір позики ( письмова розписка ), відповідно до якого ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_1 грошову суму та зобов’язалася повернути 5200 доларів США, що є сумою боргу з урахуванням процентів   до 14 квітня 2006 року.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, жодних виплат за цією розпискою до теперішнього часу не зроблено.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідно до листа Другої Харківської Державної нотаріальної контори № 2354\01-14 від 08.12.2010 року після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що мешкала в АДРЕСА_1 , 06.06.2006 року надійшла заява від імені матері померлої ОСОБА_8, що мешкає в АДРЕСА_2 про відмову від спадщини на користь неповнолітнього сина померлої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заведено спадкову справу № 323\2006. Пізніше 06.06.2006 року було прийнято заяву про вимоги до спадкоємців на звернення стягнення від кредитора, Філії «Харківського Центрального відділення Промінвестбанку».25.07.2006 року було прийнято заяву про вимоги до спадкоємців на звернення стягнення від кредитора, ЗАТ «ПроКредит Банк». 09.08.2006 року було прийнято заяву про вимоги до спадкоємців від кредитора, ОСОБА_1. 27.09.2006 року було прийнято заяву про вимоги до спадкоємців на звернення стягнення від кредитора, Філії «Харківської дирекції»АТ «ІНДЕКС-БАНК». 03.04.2007 року було прийнято заяву про вимоги до спадкоємців на звернення стягнення від кредитора, Філії «ЗАТ КБ «Приватбанк». Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 фактично вступив в спадкування та прийняв спадщину, але не оформив її у встановленому законом порядку. Також ОСОБА_2 було відомо про наявність кредиторів, серед яких і ОСОБА_1

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином у відповідності до умов договору та вимог ЦК України. Інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно пред’являються.

У силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.  У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідей з УДАІ ГУМВС України в Харківській області  № 52\9070 від 10.12.2010 року та  КП «Харківське міське Бюро технічної інвентаризації»- за ОСОБА_4 зареєстровано на праві приватної власності автомобіль Mitsubishi SP.RUNNER (1993 року) держ.номер НОМЕР_1 та нежитлова будівля літ. АДРЕСА_3.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за письмовою розпискою ОСОБА_4 є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Строк виплати боргу за розпискою 14.04.2006 року, виходячи з цього строк прострочення платежу на момент останнього уточнення позовних вимог ОСОБА_1 (13.12.2010 року) 4 роки і 7 місяців.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана  довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦК України.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_9 стосовно того факту, що відмова від сплати зобов’язання пов’язана з фактом відмови позивача повернути автомобіль  Mitsubishi SP.RUNNER (1993 року) держ.номер НОМЕР_1, що був залоговим майном, оскільки як встановлено судом, право власності на даний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_4, доказів передачі автомобіля ОСОБА_1 та взяття ним  на себе зобов’язань щодо зберігання автомобілю суду не надано.

Як вбачається з самої розписки в забезпечення боргу в разі його не повернення ОСОБА_4 зобов’язалася передати ОСОБА_1 автомобіль у власність і до 14.04.2006 року не проводити з автомобілем ніяких право чинів, не знімати з обліку. Будь яких даних про передачу автомобіля ОСОБА_1 в розписці не має.

Крім того суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на факт пропущення позивачем строку позовної давнини.

Так відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В даному випадку боржник помер до настання строку виплати боргу.

Як вбачається з ухвали Ленінського районного суду м.Харкова від 05.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу в 2008 році, але до померлої  ОСОБА_4 Дана справа була закрита в зв’язку з тим, що відповідач померла, а її правонаступники не встановлені. Таким чином в встановленим фактом є те, що в січні 2009 року правонаступники ОСОБА_7 ще не були встановлені, що позбавляло ОСОБА_1 можливості звернутися до суду за захистом своїх прав.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що строк позовної давнини ОСОБА_1 не пропущений.

У такий спосіб з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики від 14.10.2005 року  в розмірі 5954,84 ( 5200 + 754,84 ( 3% річних за 4 роки і 7 місяців ) доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2010 року складає 47359,44 грн.

Крім іншого позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5200 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2010 року складає 41356,12 грн.

У відповідності до ст.ст. 23,1167 ЦК України, виходячи з суті позовних вимог, характеру, об’єму та тривалості страждань, сутності вимушених змін в життєвих відносинах, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.   

Разом з тим, на підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача  судові витрати, пов'язані зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 50 грн.

Також  на підставі ст. 88 ЦПК України та Декрету КМУ «Про державне мито», суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір  за подання позовної заяви до суду в розмірі 473, 59 грн.

На підставі ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 23, 257, 526, 625, 1050, 1167, 1218, 1268, 1281-1282  ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 суму грошового зобов’язання у розмірі сорок сім тисяч триста п’ятдесят дев’ять гривен 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 судові витрати при зверненні до суду розмірі 50 грн.  

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судовий збір в розмірі 473 грн.  59 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

             Суддя                                                                                                                                     А.О. Бегунц