ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6247/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  Військової частини НОМЕР_1  про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період;

- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби.

Відповідності до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 та 161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп.7 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:

1) майнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) немайнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та надати докази на підтвердження такої сплати.

Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити:

- отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.5 та 9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом розгляду позовної заяви являється протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які, на думку позивача, були допущені під час його мобілізації, однак відповідачем вказаного суб`єкта визначено не було.

Позивачем було визначено одного із відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак в тексті позовної заяви позивачем не наведено жодного обґрунтування порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, свобод, інтересів позивача.

Крім того, до позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав позивача.

Відповідно до ч.1, 4 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч.3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені ІНФОРМАЦІЯ_3 права, свободи або законні інтереси позивач, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

Тобто, позивачем не надано доказів порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, які підлягали би захисту у порядку адміністративного судочинства.

Також, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Приписами ч.5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є дії та накази щодо прийняття на військову службу, отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 08.08.2024 року.

Позовна заява до суду надійшла 30.09.2024 року,  тобто з порушенням місячного строку звернення.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для визначення строку звернення з даним позовом необхідно керуватися приписами ч.5 ст.122 КАС України.

Слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом строку передбаченого вищевказаними положеннями.

Разом з тим, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

- доказ сплати судового збору, або докази, які звільняють позивача від сплати такого;

- докази, які б підтверджували обставини порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав позивача, а також позовну заяву у новій редакції із зазначенням обґрунтування порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 окаржуваними діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, або зміни склад відповідачів;

- заяву про поновлення строку для звернення до суду та докази поважності причин такого пропуску.

На підставі наведеного та керуючись ст.121, 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1  про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася з нею до суду та повідомити позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                                        П.П.Микуляк