єдиний унікальний номер справи 531/2398/19

номер провадження 1-кп/531/5/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, освіта середня, не працюючого, не військовозобов`язаного, не депутата, раніше судимого:

- 15 січня 2019 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2019 року покарання замінено на 50 годин громадських робіт, знятий з обліку 26 листопада 2021 року по відбуттю покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Карлівського районного суду Полтавської області знаходиться обвинувальний акт кримінального провадження №12019170180000593 від 21 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 125 КК України, а також обвинувальний акт кримінального провадження №12020170180000020 від 11 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року вище вказані обвинувальні акти було об`єднано в одне судове провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028 грн., станом на дату набрання Законом чинності, та станом на дату вчинення кримінального правопорушення - 1921 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Обвинувачений підтримав клопотання прокурора та просив закрити провадження у справі у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує, станом на дату вчинення кримінального правопорушення, 1921 грн.

Захисник також підтримав клопотання прокурора у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи (а.с. 54, 87 т. 1) містяться заяви про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має.

Судом обвинуваченому роз`яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження за фактом крадіжки.

Вислухавши присутніх, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Вирішуючи питання про закриття провадження, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у кримінальному законі раніше як кримінальне правопорушення і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн., станом на дату набрання Законом чинності, та станом на дату вчинення кримінального правопорушення - 1921 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Ця сума в 2024 році становить 3028 грн., а у 2019 році - 1921 грн., оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що: «5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».

Тобто, з 09 серпня 2024 року змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).

Тоді як розмір шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 , згідно обвинувального акту, становить 871 грн., що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170180000020 від 11 січня 2020 року, ОСОБА_4 обвинувачується у наступному.

25 грудня 2019 року, близько 21 години, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_2 , де, користуючись тим, що ОСОБА_6 сп`янів та ліг відпочивати, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, вчинив крадіжку мобільного телефона марки «Samsung GT-E1081T», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , із Sim-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_2 , вартістю 371 грн., та грошових коштів в сумі 500 грн. однією купюрою, належних ОСОБА_6 , чим спричинив матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 871 грн.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Згідно із п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 41) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 361цього Кодексу.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41частини першої або пунктом 12 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 4792 цього Кодексу, якою в ч. 3 визначено таке:«3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує».

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати та цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, ст. ст. 284, 372, 4792 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження №12020170180000020, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України - закрити згідно п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

В іншій частини кримінального провадження продовжити судовий розгляд.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung GT-E1081T», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , із Sim-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , вважати повернутим законному власнику.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд.

Суддя