Справа № 1-20/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року

Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Новака Д. І.

при секретаріБурлига Н. Л.

за участю прокурораРощепи Я.В.,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, військовозобов’язаного, неодруженого, не працюючого,  раніше судимого

­ 17 грудня 2008 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 309 ч.1, 122 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст.. 75 КК України  від відбування покарання звільненого з випробуванням та іспитовим  строком 2 роки;

­ 10 лютого 2010 року вироком Київського районного суду м. Полтави за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням та іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4, маючи непогашену в установленому законом порядку судимість за зберігання наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно скоїв умисний злочин,  пов"язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

             Так, підсудний ОСОБА_4 у вересні 2010 року на узбіччі дороги неподалік с.Слиньків Яр Диканського району знайшов два дикорослих кущі коноплі, які зірвав  та переніс до свого господарства в с. Слиньків Яр Диканського району, де шляхом висушування та подрібнення виготовив наркотичний засіб у вигляді каннабісу,  який  незаконно зберігав в приміщення житлового будинку для власного споживання шляхом куріння, де тут у нього цей наркотичний засіб вагою в перерахунку на суху речовину 68,76 грамів 28 грудня 2010 року близько 19 години  був вилучений працівниками міліції в одній із кімнат цього житлового будинку.

             В судовому засіданні при розгляді справи підсудний ОСОБА_4  вину у вчиненні вказаного злочину не визнав. При цьому суду пояснив, що коноплі він ніде рвав, її не сушив і як наркотичний засіб її не зберігав, а вилучений у нього в будинку 28.12. 2010 року наркотичний засіб у вигляді канабісу  йому за декілька днів до цього дала його нині покійна бабуся ОСОБА_5, щоб він шляхом його вживання полікував розлади кишечника.  Вказав суду, що спочатку слідчим органам давав показання, що шляхом зриву двох кущів конопель та їх висушування виготовив наркотичний засіб та вживвав його шляхом куріння. Однак це говорив зі страху перед працівниками міліції, які вилучали цей наркотичний засіб та боязні бути притягнутим до відповідальності за це.

        Незважаючи на  заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_4 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, його винність у  вчиненні ним цього злочину стверджується  зібраною та перевіреною в судовому засіданні  наступною сукупністю доказів:

-рапортами /а.с.№3-4/, з яких видно, що працівники міліції мали оперативну інформацію про зберігання підсудним по справі наркотичних засобів за місцем його проживання;

­ протоколом   огляду місця пригоди від 28 .12. 2010 року та фототаблицею до нього  /а.с. 5-6/, з якого вбачається, що під час огляду будинку підсудного ОСОБА_4 в с. Слиньків Яр Диканського району під ліжком працівниками міліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження;

- висновком судово–хімічної експертизи  /а.с. 36 - 39/ про те, що вилучена у підсудного речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом вагою у перерахунку на суху речовину 68,76 грамів.;

- показаннями підсудного ОСОБА_4, викладеними у його письмовому пояснення в ході досудового слідства / а.с. № 8 /, достовірність яких ствердив своїм власним підписом сам підсудний у ньому та в суді, з яких вбачається, що він протягом останніх 7 років вживає коноплю шляхом куріння і у вересні  2010 року на узбіччі дороги він зіровав два кущі коноплі, які у себе в будинку в с. Слиньків Яр висушив їх, періодично вживав шляхом куріння, зберігаючи це все в пакеті під ліжком в кімнаті, де 28 .12.2010 року  вказану коноплю у нього вилучили працвники мілііції;

- показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, які в суді пояснили, що як працівники  Диканського РВ УМВС України, з метою перевірки отриманої оперативної інформації про  зберігання підсудним по справі за місцем свого проживання в с.Слиньків Яр Диканського району наркотичного засобу,  вони близько 19-ої години 28.12.2010 року разом із понятими прибули до будинку підсудного, де з письмового дозволу цього підсудного  оглянули будинок та вилучили під ліжком у підсудного пакет з наркотичною речовиною канабісом, яку, за поясненням цього підсудного, він особисто виготовив із зірваних кущів коноплів для  вживання  шляхом куріння;

­ показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які в суді пояснили, що 28 .12.2010 року під вечір були запрошені працівниками міліції в якості понятих та були присутніми при проведенні з письмового дозволу підсудного огляду його житлового будинку  в с. Слиньків Яр , де підсудній, після того як йому повідомили працівники міліції про наявну інформацію щодо зберігання ним наркотичних засобів,  показав на пакет із сухою травою  під ліжком та пояснив , що то наркотичний засіб - конопля, яку він курить, розповівши, що виготовив її із знайдених понад дорогою рослин коноплі;

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в ході досудового слідства,  дослідженими в суді / а.с 47-48, 64-65/, що їх брат та внук ОСОБА_4 тривалий час вживає коноплю і пакет з цією коноплею, вилучений  у їх будинку працівниками міліції, належить саме підсудному ОСОБА_4, бо вона, ОСОБА_5, бабуся підсудного, ніякої речовини рослинного походження для лікування болей у животі йому не давала;

- показаннями свідка ОСОБА_12 в суді,  рідної сестри підсудного, яка пояснила, що до 19-ої години 28.12.2010 року ніхто з працівників міліції до них в будинок з підсудним не приїздив, сам підсудний до прибуття працівників міліції з понятитми був у будинку разом з нею та бабусею ОСОБА_5 і при вилученні наркотичної речовини           їх бабуся ОСОБА_5 нікому не заявляла,  що цю речовину дала підсудному вона, хоч працівники міліції тоді спілкувалися з нею.

       Згідно висновку судово-психіатричної експертизи / а.с.№86-90/  видно, що як при вчиненні злочину, так і в даний час підсудний ОСОБА_4 є осудним.

      Твердження свідків ОСОБА_12, ОСОБА_5 ході досудового слідства та  твердження свідка ОСОБА_12 і підсудного в суді про те, що вилучений у підсудного наркотичниий засіб належить не йому, а його нині покійній бабусі ОСОБА_5, яка мовби надала його йому для лікування болю в животі,  суд вважає не відповідаючими дійсності, так як ці твердження спростовуються приведеною вище сукупністю доказів по справі, які з достовірністю свідчать як про придбання підсудним конопель, так і  виготовлення ним з них та зберігання наркотичного засобу у виді канабісу з метою його куріння. Вказане вище твердження ОСОБА_12і  ОСОБА_5, які є рідною сестрою та бабусею підсудного ОСОБА_4,  та зазначеного підсудного,суд розцінює як намагання ними таким чином сприяти уникненню відповідальності підсудним ОСОБА_4 Тому показання цих свідків як в ході досудового слідства, їх заяви слідчим органам про належність наркотичного засобу нині покійній ОСОБА_5, так і твердження про це свідка ОСОБА_12 та самого підсудного в судовому засідання суд не бере до уваги як безпідставні.

     Виходячи з того, що показання  свідків Кузьменко Н.І, ОСОБА_5, самого підсудного в ході досудового слідства, що коноплі нарвав саме підсудний, який шляхом сушіння виготовив з них наркотичний засіб та зберігав його для куріння біля свого ліжка в будинку за місцем проживання, об"єктивно знайшли підтвердження іншою сукупністю доказів, суд показання цих осіб у цій частині як достовірні приймає до уваги та кладе разом з іншими доказами в обгрунтування обвинувального вироку суду.

     Не знаходить суд і підстав для обгрунтованого висновку про те, що до свідків ОСОБА_12, ОСОБА_5 і підсудного при проведенні досудового слідства чинився психологічний тиск з боку працівників міліції та працівники міліції змусили підсудного покласти наркотичний засіб біля ліжка, щоб він там був ними вилучений, так як  такі їх твердження спростовуються первісними їх же показаннями в ході досудового слідства про виготовлення та належність вилученого наркотичного засобу саме підсудному по справі,  показаннями в суді рідної сестри підсудного свідка ОСОБА_12, що в другій половині дня 28.12.2010 року підсудний постійно був в себе вдома разом з нею та бабусею, показаннями в суді понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10, що при прибутті їх до будинку підсудного з працівниками міліції сам підсудний вийшов з будинку і надав дозвіл на огляд будинку , сам показав де зберігає наркотичний засіб та у їх присутності  з власної ініціативи розповів, що виготовив його із зірваних ним же раніше дикоростучих кущів конопель і з приводу  таких дій та поведінки  підсудного висловлювали невдоволення його сестра та бабуся, які були присутності тоді в будинку, показаннями допитаних в якості свідків в судовому засіданні працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_13, що як слідчі вони ніяких протизаконних дій при допиті ОСОБА_12, ОСОБА_5, підсудного не застосовували, а в протоколах огляду, їх допитів фіксували те, про що ці особи добровільно розповідали, правильність викладення чого ці особи стверджували своїми особистими підписами в протоколах слідчих дій після ознайомлення із записами в них.Сам же підсудний в суді так і не зміг пояснити в чому він вбачав начебто психологічний тиск  на нього.

      Твердження, що ОСОБА_5 13.01.2011 року силоміць була доставлена до  слідчого для допиту в якості свідка, допит її проводився в порушення в закону і  тому ці її показання не можуть братися до уваги, суд важає безпідставними, виходячи з наступного.

    Свідок ОСОБА_12, внучка ОСОБА_5, в суді пояснила, що 13.01.2011 року на пропозицію прибувших працівників міліції поїхати до слідчого для допиту ОСОБА_5 перевдяглася в будинку та у її присутності самостійно сіла в автомобіль для поїздки до слідчого, що свідчить про відсутність якого-небудь насильства щодо її доставки до слідчого. Із протоколу допиту свідка ОСОБА_5 / а.с.№ 64-65/ вбачається, що своїм підписом вона підтвердила правильність записів у ньому. При цьому ніяких заяв стосовно неправильностей викладу її показань цей свідок не робив, а також і заяв про представництво її інтересів при допиті адвокатом ОСОБА_14., бо з наявних у справі матеріалів угоди на таке представництво /а.с.№ 66-69/ видно, що таку угоду адвокат  ОСОБА_14 надав слідчому лише о 18-ій годині 13.01.2011 року, тобто через годину після закінчення допиту ОСОБА_5 Матеріалами справи, показаннями свідка ОСОБА_12 не встановлено якихось значних фізичних чи психічних вад стану здоров"я свідка ОСОБА_5, які б перешкоджали їй правильно розуміти зміст наданих нею показань слідчому при її допиті 13.01.2011 року.  Крім того, в такому ж стані здоров"я цей свідок давав показання при допиті 11.01.2011 року /а.с.№53/, однак їх правильність не осопорюється, бо вони вигідні підсудному.

      Оцінюючи показання як свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, так і  свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо обставин виявлення, вилучення у підсудного наркотичного засобу та його пояснень при цьому щодо його придбання ним, суд бере їх до уваги як достовірні, бо вони підтверджуються зібраною та перевіреною судом іншою сукупністю доказів по справі.

        Проаналізувавши та оцінивши сукупність доказів, суд приходить до твердого переконання  про доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

      При таких обставинах суд вважає вірною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_4 за ст.. 309 ч.2 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно,  оскільки підсудний ОСОБА_4, маючи непогашену  судимость за зберігання  наркотичних засобів, повторно, умисно, незаконно, для власного вживання, зірвавши коноплі, висушив та подрібнив їх, придбавши та виготовивши таким чином наркотичний засіб – канабіс, вагою в сухому виді 68,76 грамів,  який в подальшому зберігав за місцем свого проживання в с. Слиньків Диканського району, де він у нього і був вилучений працівниками міліції 28.12.2010 року.

      Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

     Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд враховує молодий вік підсудного, його стан здоров’я.

           Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

          Приймаючи до уваги вказані вище обставини справи і вчинення злочину, дані про особу підсудного, який негативно характеризується, те, що підсудний в період непогашеної судимості за грабіж та  під час невідбутого покарання  за попереднім вироком вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки та зайняття злочинною діяльністю, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання підсудному  положень ст.ст.75, 76 КК України, а приходить до висновку, що необхідним і достатнім покаранням підсудному за скоєне та попередження вчинення інших злочинів буде призначення йому покарання у виді реального позбавлення волі.

          Так як підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 309 ч.2 КК України в період невідбутого покарання у виді п’яти років позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Полтави від 10 .02.2010 року, то суд вважає необхідним остаточне покарання підсудному визначити згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до призначеного за ст. 309 ч. 2 КК України покарання частково покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2010 року  у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

         Враховуючи, що підсудний  ОСОБА_4 з 11 січня 2011 року  утримується під вартою, то строк відбування покарання йому слід обчислювати з цієї дати.

        Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КК  України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 309 ч.2  КК України та за скоєння цього злочину призначити йому покарання у виді двох років  позбавлення волі.

          Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання  за цим вироком частково приєднати невідбуте засудженим покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від  10 лютого 2010 року у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі, і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_4 визначити покарання у виді п’яти років і шести місяців позбавлення волі.

         Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді утримання під вартою і строк відбування йому покарання обчислювати із 11 січня 2011 року.

    Речовий доказ по справі у вигляді пакету із наркотичним засобом - каннабісом масою в перерахунку на суху речовину 68,76 грамів, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Г У МВС України в Полтавській області – знищити.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд Полтавської області, а засудженим, що утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Головуючий: