Справа  № 2-573/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року  Ізмаїльській міськрайонний суд   Одеської області

в складі: головуючого-судді Присакар О.Я.,

               при секретарі – Горбуновій Х.М.,

               за участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,  

               представника відповідача – ОСОБА_3,

              представника органу опіки та піклування Ізмаїльської міської ради – Жосан Н.С.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини, -  

                                                        ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, мотивуючи тим, що між ним та ОСОБА_5 шлюб розірвано 03.11.2000 року, у період шлюбу  в них народився син – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживав з ним та знаходився на його утриманні. ОСОБА_5 періодично приїжджає в м. Ізмаїл, її місце проживання позивачу невідоме. Просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1, заявою від 21.03.2011 року позивач уточнив позов та просив визначити місце проживання дитини  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.      

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, крім цього відповідач надала заяву  від 21.03.2011 року про визнання позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи, органу опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області, не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2011 року, позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа- орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа – орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про відібрання дитини залишено без розгляду.

Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Згідно ч.ч. 1,2 161 СК України, у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, до 03.11.2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 03.11.2000 року. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.03.2007 року, повторно виданим відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

В судовому засіданні з’ясовано, що після розірвання шлюбу дитина залишалась проживати з батьком, з грудня 2006 року, після повернення матері з закордону дитина стала проживати з матір’ю, що підтверджується поясненнями сторін.

Висновком комісії із захисту прав дитини про визначення місця проживання та участь у вихованні неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішено визначити місце проживання ОСОБА_6 у матері ОСОБА_5, за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_2 та визначено порядок участі батька, ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_8 у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім ОСОБА_6 один раз на тиждень за згодою сторін.

З акту обстеження житлово-побутових умов сім’ї ОСОБА_1 від 21.01.2004 року вбачається, що він проживає в трикімнатній квартирі, дитина має окрему кімнату та облаштований куточок для навчання та відпочинку.

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що дитина проживає в одноповерховому цегляному житловому будинку в приватному секторі, в будинку є кімната для дитини, де облаштований куточок для навчання та відпочинку.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що умови проживання сина у батька та у матері рівні.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Статтею 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи з рівності прав матері та батька, у п.1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Виходячи з вищевикладеного, сімейних обставин, які склалися у сторін, та враховуючи, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити позов та визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1      

Керуючись ст.ст. 160,161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 209-215 ЦПК України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини – задовольнити.

          Визначити місце проживання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1      

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: