Справа №  2-101/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

06 квітня 2011 року                                                                                             м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді –Гусєвої Н.Д.,

при секретарі –Максимчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення з самовільно зайнятого приміщення та стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на металевий контейнер, -

встановив:

Позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про виселення з самовільно зайнятого нежитлового приміщення, стягнення матеріальної  та моральної шкоди  посилаючись на те, що: відповідач ОСОБА_2  використовує незаконно належний йому на праві приватної власності згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно № 540800  металевий контейнер, розташований по АДРЕСА_1 з 22.04.2008р., тому має звільнити його; відповідачем завдано збитків на суму 10000.00грн., так як позивач ФОП ОСОБА_1 не мав змоги здавати металевий контейнер в оренду. Крім того, позивачем ФОП ОСОБА_1  придбані медикаменти на суму 2000.00грн., перебуваючи на стаціонарному лікуванні, діями відповідача позивачу завдана моральна шкода на суму 20000.00грн. Тому позивач просить виселити відповідача з самовільно зайнятого нежитлового приміщення металевого контейнера, розташованого по АДРЕСА_1,  стягнути матеріальну шкоду: 10000.00грн. –відшкодування за втрачену вигоду по здачі контейнера в оренду за 10 місяців, 2000.00грн. –відшкодування витрат на придбання медикаментів, моральну шкоду у розмірі  20000.00грн.    

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_2 права власності на металевий контейнер, посилаючись на те, що він придбав металевий контейнер у 1995 році та встановив його над вигрібною ямою біля туалету, розташованого по АДРЕСА_2 Тому ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на металевий контейнер, розташований над вигрібною ямою по АДРЕСА_2

Позивач ФОП ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов; позовні вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_2  не визнали  та просили відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не визнали та просили відмовити в задоволенні позову, позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримали та просили задовольнити позов.

Залучена судом до участі у справі в якості третьої особи ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, але надала до суду письмову заяву в якій просила розглянути заяву за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи ОСОБА_1 згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 20.11.2007р. є власником нежитлової будівлі-кіоску (5-ти одиниць) загальною площею 126,70 кв.м., відображених у технічному паспорті від 06.11.2007р. (а.с.6-12), розміщеної на орендованій земельній ділянці згідно договору оренди землі від 22.12.2005р. (а.с. 4-5), технічної документації із землеустрою (а.с. 13-25), довідки Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при ДК України по земельних ресурсах»земельної ділянки 0.0150га (а.с.26) по АДРЕСА_1 Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ФОП (а.с. 18), листів Арцизької райдержадміністрації: № 10-06/189 від 09.03.2010р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.50); № 02-21-295 від 16.02.2010р. ОСОБА_2 не зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 47). Як вбачається зі  звернення ОСОБА_1. до прокуратури Одеської області (а.с. 27); листа прокуратури Одеської області  від 21.10.2008р. (а.с.28); постанови про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 21.10.2008р. (а.с. 29-33) у зв’язку з виниклою суперечкою між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо володіння одним із контейнерів, розташованому по АДРЕСА_1 відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.4 ст. 296 КК України. Згідно схеми зміни розміщення кіосків ФОП ОСОБА_1 по вул.Соломонова м.Арциз вказано вигрібну яму ОСОБА_3 (а.с. 115). Згідно розпорядження Арцизької райдержадміністрації затверджено акт державної приймальної комісії прийняття в експлуатацію кіосків ПП ОСОБА_1 по вул.Соломонова м.Арциз (а.с. 146, 175). Згідно акту державної приймальної комісії від 12.10.2007р. прийнято в експлуатацію закінченого будівництвом кіоски по вул.Соломонова м.Арциз (а.с. 147-149, 176-180). Згідно плану по вул.Соломонова м.Арциз розташовані 4 кіоски ФОП ОСОБА_1 (а.с. 174). Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2008р. ФОП ОСОБА_1 зобов’язався передати в оренду ПП Арцизький «Вторм-сервіс»майно (а.с.248-249).     

Згідно звіту та додатку до нього по незалежній оцінці контейнера UFCU 401098 замовленого ОСОБА_2 його вартість станом на 29.05.2010р. складає 9975грн.00коп. Для оцінки контейнера ОСОБА_2 надана довідка про придбання контейнеру від 11.05.2010р. (а.с. 97-114). Згідно довідки КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС від 21.05.2010р. в 28.06.1995р. продано ОСОБА_7 контейнер UFCU 401098 (а.с. 117, 161). Згідно довідок Арцизького МРЕВ УДАІ: від 04.06.2010р. № 1003, від 12.10.10р. № 1524, від 16.10.2010р. № 1531 не реєструвався контейнер, який знаходився на вантажному напівпричепі марки МАЗ-93892 шасі НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1  (а.с. 162,208,221).

Суд не може взяти до уваги: договір оренди  №60 від 16.04.2009р., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення на населеного пункту, акт прийому передачі земельної ділянки по АДРЕСА_2 в оренду ФОП ОСОБА_3 (а.с. 118-124); договір № 1-28-05/2010 від 28.05.2010р. та квитанції від 31.05.2010р. про проведення грошової оцінки контейнера, розташованого в м.Арциз  і сплаті послуги по договору (а.с. 125-127); акт прийому-передачі робіт по договору № 1-28-05/2010 від 28.05.2010р. (а.с. 128); акт державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію закінченого будівництвом туалету загального користування та приміщення складу по АДРЕСА_2 (а.с. 139-140); робочий проект по реконструкції туалету загального користування по АДРЕСА_2 (а.с. 141-145, 181-190); постанову Арцизького районного суду Одеської області від 27.03.2008р.,якою визнано рішення Арцизької міської ради №860-V від 18.01.2008р. про відмову ФОП ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення грошово-експертної оцінки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 (а.с. 34-36); ухвали господарського суду Одеської області від 23.11.2009р. про прийнято зустрічну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 52); про залучення Арцизького БТІ до участі у справі (а.с.53); копії заяви (а.с.54-55), відзиву на позов (а.с. 56-59) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області; технічну документацію по визначенню меж земельних ділянок ФОП ОСОБА_3 по вул.Ворошилова,52 м.Арциз (а.с. 61-86); постанову Приморського районного суду від 23.11.2009р., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 (а.с. 94-96); реєстраційних картки вантажного напівпричепа марки МАЗ-93892 шасі НОМЕР_2, який був зареєстрований за ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 164-166); договір № 75 від 05.10.2009р. по наданню послуги по обстеженню земельної ділянки  (а.с. 167); акт від 09.10.2009р. про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 (а.с.168); протокол про адміністративне правопорушення від 15.05.2009р. про те, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку, яка знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_3 (а.с. 171); припис від 15.05.2009р. про те, що  ОСОБА_1 встановлено 30-денний строк для усунення виявлених порушень (а.с. 173); схему розміщення земельних ділянок по вул.Ворошилова ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (а.с. 173); листи: Арцизької райдержадміністрації від 16.03.2009р. № 4, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області від 20.03.2009р. №14 про, що з південної сторони від будівлі туалету примикає вигріб для туалету (а.с. 191, 192); постанову від 01.09.2010р. кримінальна справа закрита відносно ОСОБА_10 (а.с.214-217);  постанову Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області від 22.05.2009р. про те, що ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу (а.с.150,169); акт дотримання вимог чинного земельного законодавства від 06.05.2009р. про те, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку (а.с. 151, 170), як докази, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування, та сторонами не обґрунтовано належність кожного вищевказаного письмового документу, як доказу, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи, відповідно до вимог ст.ст. 58, 60 ЦПК України.

В судовому засіданні, допитані судом за клопотанням відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7 пояснили суду, що ОСОБА_2 відповідач за первісним позовом встановлював контейнер біля туалету, розташованого по АДРЕСА_2.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Також згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Крім того, у відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 без законних підстав зайняв контейнер, який є складовою частиною нежитлової будівлі –кіоску (5 одиниць) по АДРЕСА_1.

Суд прийшов до висновку, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не може самовільно займати спірне приміщення без згоди на те власника, тобто позивача за первісним позовом ФОП ОСОБА_1, так як він є власником нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 Одеської області на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 20.11.2007р. (а.с. 10), яке на момент ухвалення рішення по справі має юридичну силу.

В супереч вимогам ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу на підтвердження законності заняття нежитлового приміщення контейнеру.

Таким чином, будучи власником на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 20.11.2007р. (а.с. 10) нежитлового приміщення по АДРЕСА_1  ФОП ОСОБА_1  позбавлений можливості користуватися своїм майном, а тому суд вважає, що позов в частині виселення ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 упущеної вигоди у розмірі 10000.00грн., відшкодування витрат на придбання медикаментів у розмірі 2000,00грн., суд зазначає таке:

В обґрунтування зазначених вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 22.04.2008р. незаконно зайнято приміщення контейнеру, це перешкодило ФОП ОСОБА_1 здати його в оренду відповідно до договору оренди (а.с. 248) з 15.04.2008р., тобто до незаконного зайняття контейнеру ОСОБА_2, та упущена вигода складає 10000.00грн.  

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, зокрема,  є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На підтвердження наявності упущеної вигоди ФОП ОСОБА_1 не подано до суду доказів, що 15.04.2008р. контейнер був переданий в оренду ПП Арцизький «Вторм-сервіс», обґрунтованого розрахунку розміру упущеної вигоди. В матеріалах справи відсутні дані, з якою метою ОСОБА_2 використовував контейнер, чи мав він прибуток у зв’язку з використанням контейнера.

Крім того, вимоги позивача за первісним позовом по відшкодуванню витрат на придбання медикаментів у розмірі 2000,00грн. засновані на невірному тлумаченні статті 22 ЦК України, оскільки витрати на придбання медикаментів, про які вказує позивач не знаходяться у причинному зв’язку з порушенням його права у вигляді незаконно займаного ОСОБА_2 його контейнеру.

В супереч вимогам ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на підтвердження законності стягнення упущеної вигоди у розмірі 10000.00грн., відшкодування витрат на придбання медикаментів у розмірі 2000,00грн.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 упущеної вигоди у розмірі 10000.00грн., відшкодування витрат на придбання медикаментів у розмірі 2000,00грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд вважає за необхідним відмовити ФОП ОСОБА_1 в стягненні з ОСОБА_2 завданої моральної шкоди виходячи з наступного.   

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:  1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

Згідно зі ст.  1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд враховує конкретні обставини справи, а також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивач ФОП ОСОБА_1 не обґрунтував чим він керувався коли просив стягнути 20000.00грн. моральної шкоди, тому суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20000.00грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог позивача ОСОБА_2 до відповідача ФОП ОСОБА_1 щодо визнання права власності на металевий контейнер, розташованого на вигрібною ямою по АДРЕСА_2 суд прийшов до наступного:

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом  та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 не надав доказів про те, що контейнер UFCU 401098 встановлено по АДРЕСА_2. Надані в судове засідання письмові докази: звіт та додатку до нього по незалежній оцінці контейнера UFCU 401098 (а.с. 97-114); довідка КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС від 21.05.2010р. про те, що 18.06.1995р. продано ОСОБА_7 контейнер UFCU 401098 (а.с. 117, 161); довідки Арцизького МРЕВ УДАІ: від 04.06.2010р. № 1003, від 12.10.10р. № 1524, від 16.10.2010р. № 1531 про те, що не реєструвався контейнер, який знаходився на вантажному напівпричепі марки МАЗ-93892 шасі НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1 (а.с. 162,208,221) підтверджують факт належності контейнеру ОСОБА_2, але не містять інформації щодо находження його по АДРЕСА_2.

Доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 Арцизьким БТІ помилково видано технічний паспорт де вказано 5 кіосків загальною площею 126,7 кв.м. замість 4 загальною площею 106 кв.м суд не приймає до уваги, так як відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 20.11.2007р. (а.с. 10), яке не визнане незаконним і має юридичну силу на момент розгляду справи по суті, вказана загальна площа нерухомого майна 126,70 кв.м., відображена у технічному паспорті від 06.11.2007р. (а.с.6-12).

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, що ОСОБА_2 встановлював контейнер біля туалету, розташованого по АДРЕСА_2, оскільки вони не можуть бути достовірно усвідомлені кому належить право власності на спірний контейнер.

В супереч вимогам ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження знаходження спірного контейнера по АДРЕСА_2.

Суд дійшов висновку про  відсутність правових підстав для визнання права власності на контейнер за позивачем зустрічної позовної заяви.

На підставі ст.ст. 316-320, 386, 391, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 15, 30, 62, 88, 208, 213, 215, 217, 208-210, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення з самовільно зайнятого приміщення та стягнення матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 з нежитлового приміщення, яке належить фізичній особи-підприємця ОСОБА_1 та розташоване в м. Арциз Одеської області по АДРЕСА_1

В задоволенні решти позову щодо стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди ФОП ОСОБА_1 –відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на металевий контейнер –відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави пропорційно від задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави пропорційно від задоволених позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути на користь Територіального управління Державної судової адміністрації Одеської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи пропорційно від задоволених позовних вимог: з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 212 (двісті дванадцять) гривень 50 копійок; з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизского районного суду                                                   Гусєва Н.Д.