Справа № 2-147\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня  2011 року Ленінський  районний суд у складі головуючого судді  Шофаренка Ю.Ф. при секретарі Красільніковій К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до  Калинівської сільської ради,  третьої особи ОСОБА_2,  Ленінського БТІ про визнання  права власності в порядку спадкування

в с т а н о в и в :

позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті  матері ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прийняла спадщину, але не оформилася в спадкових правах після смерті чоловіка ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спадкове майно складається з  житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Спадкоємцем, що прийняв спадщину  є  позивачка, яка у встановлений строк  прийняла спадщину, шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, але  оформитися у спадкових справах не змогли, оскільки право власності батька на будинок не було зареєстровано у БТІ.

Тому позивачка просить визнати  за нею право власності на будинок, із зазначенням площі будинку та конкретних надвірних та побутових споруд, в порядку спадкування за заповітом.

У судовому засіданні  представник позивача  підтримав заявлені вимоги, суду пояснив, що у встановлений законом строк  позивачка  прийняла  спадщину, шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, однак оформитися  в спадкових правах не змогла, оскільки право власності спадкодавця на житловий будинок не було зареєстровано в БТІ, що у свою чергу є перешкодою для одержання витягу з реєстру  прав на нерухомість і нотаріальне оформлення прав на спадковий будинок..

Відповідач- сільська рада-  у письмовій заяви  позов визнав, просив суд розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши представника  позивача , дослідивши представлені докази суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що 16.05.1964 року батько позивачки  ОСОБА_4   отримав переселенський будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 ,  вартість якого повністю сплачена.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4  помер.

Його дружина  ОСОБА_3(шлюб підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 6 від08.04.1964 року), як спадкоємець першої черги  прийняла спадщину, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що відповідно до вимог ст.. 549 ЦК УРСР  вважалося  прийняттям спадщини. В спадкових правах не оформлялася.

На випадок своєї смерті 04.08.1999 року ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно заповідала позивачці.

Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, що підтверджується копією спадкової справи, що знаходиться в  цивільній справі № 2-43\11.  

Право  власності спадкодавця на   житловий будинку  підтверджується актом передачі будинку переселенцю, отриманим  на підставі  пільг, встановлених переселенцям  Постановою Ради Міністрів СРСР  від 31.05.1973 року, довідкою  виконкому про те, що у погосподарській книзі будинок зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4,  технічною документацією на домоволодіння, довідкою про погашення кредиту.

Раніше, до 2002 року,  акт передачі будинку переселенцю, довідка про реєстрацію у погосподарській книзі рахувалися правовстановлюючими документами і вони  підлягали реєстрації в БТІ.

У цей час, згідно тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року, акт передачі будинку переселенцю, запис у по господарській книзі не входить у перелік правовстановлюючих документів і не може бути зареєстрований у БТІ.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної  реєстрації прав власників на нерухоме майно, та роз’яснень Міністерства Юстиції від 21.02.2005 року, питання приналежності будинку  спадкодавцям та спадкоємцям повинні вирішуватися в судовому порядку.

Суд частково задовольняє позов, оскільки  в позові висунуто вимоги щодо визнання права власності на  будинок, із зазначенням площі будинку 69.7 кв.м. та конкретних надвірних та побутових споруд( літ «а», 2а-1», «Б», «В», «Д», «Е», «Ж», «З»,огорожу  та мощення)  у той час як у правовстановлюючому документі –акті передачі будинку переселенцю вказано, що будинок має площу 40.2 кв.м має три кімнати, з надвірних споруд вказано тільки сарай 12 кв.м..

Оскільки суду не надано доказів  про  прийняття вказаних споруд в експлуатацію, суд не може визнати право власності на конкретні приміщення.

Керуючись ст..ст.1233-1236, 1268 ЦК України, ст.549 ЦК УРСР, ст.ст. 10, 60, 61,213-215 ЦПК України, суд

                                                       вирішив:

   позов  задовольнити частково .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але не оформилася у спадкових правах,     право власності на житловий будинок з надвірними та побутовими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Позов в частині визнання  права  власності на  будинок, із зазначенням площі будинку 69.7 кв.м. та конкретних надвірних та побутових споруд( літ «а», 2а-1», «Б», «В», «Д», «Е», «Ж», «З»,огорожу  та мощення)- залишити без задоволення.

   Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський  районний суд протягом десяти  днів .

Суддя                                                                     Ю.Ф.Шофаренко