2-а-57/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.01.2011  

Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого суді  Бескровного Я.В., при секретарі Степаненко Н.П., розглянувши в м.Лутугине у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Лутугинському районні Луганської області про перерахунок розміру пенсії як учаснику ліквідації на ЧАЕС, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до, в якому просить визнати діяльність  відповідача незаконною та зобов'язати управління пенсійному фонду України в Лутугинському районі провести з 22.05.2008 року  перерахунок та виплату йому державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно з розміру мінімальної пенсії для непрацездатних осіб.  

Свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив йому в перерахунку.  

Позивач  в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу у його відсутність.  

Відповідач до суду надав письмову заяву в якій просив суд розглянути справу без участі його представників в судовому засіданні. Також Відповідач в письмових запереченнях проти позову заперечував в повному обсязі, та зазначив, що з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ №530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно якої позивач і отримує пенсію і підстав для її перерахунку не має.  

Суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін.  

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.  

Позивач є громадянином України, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а також є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується копією довідки МСЕК.  

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі, отримує пенсію як інвалід другої групи, оскільки інвалідність  настала внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС.  

Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

Відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи» (надалі по тексту Закон №796).    

Статтею 54 Закону  №796, яка діяла  до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.  

Відповідно до ст.50 Закону №796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.  

За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону №796, є висновки  про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.  

Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.  

Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

         Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

        Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.  

          Відповіддю від 7.12.2010р. відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.  

         Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином відмова відповідачем у перерахунку пенсій позивачу у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.  

         Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», суд –  

П О С Т А Н О В И В:

             Позовні вимоги задовольнити.  

           Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо нездійснення перерахунку пенсії і додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності  ОСОБА_2 відповідно до ст.50,п.4ст.54 та п.3ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2008 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_2, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ї групи інвалідності відповідно до ст.50,п.4ст.54 та п.3ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2008 року.  

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

    Суддя: