Судове рішення #1438882
Справа № 1-326 2007 року

Справа № 1-326 2007 року

 

 

В И Р О К

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

"07" травня 2007 року                                          Оболонський районний суд м. Києва

в складі:      головуючого             - судді                         - Гриненко О.І.

при секретарі                                                                   - Гугліч Ю.В.

за участю прокурора                                                       - Голуб А.Ю.

та адвоката                                                                       - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Осиповичі Могильовської області республіки Білорусь, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого реалізатором товарів на ринку „Оболонь", зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

01.01.2007 року в період часу приблизно з 00 год. 10 хв. до 04 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись разом із своїм братом ОСОБА_2, за місцем проживання останнього, в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, а також з гр-кою ОСОБА_4, розпивали спиртні напої. Після чого, близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 направився відпочивати на кухню вказаної квартири, а ОСОБА_2 і ОСОБА_4 залишились відпочивати в кімнаті. В цей же день, тобто 01.01.2007 року, приблизно о 11 годині, до ОСОБА_4 почав приставати ОСОБА_2, який намагався вступити з нею в статеві зносини. Намагаючись захиститись, ОСОБА_4 стала чинити громадянину ОСОБА_2 опір, але в цей час до кімнати зайшов ОСОБА_1, який відштовхнув останнього, після чого став руками і ногами наносити ОСОБА_4 удари по голові та тулубу.

Під час побиття, ОСОБА_4 впала на підлогу і використовуючи те, що ОСОБА_1 перестав її бити, вибігла на балкон, при цьому зачинила за собою двері, які стала утримувати.

Після цього, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і будучи розлюченим на свого брата - ОСОБА_2, на грутні раптово вииикнувших неприязних стосунків, схопив останнього руками за голову, якому умисно став наносити неодноразові удари руками по голові та тулубу.

Від заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знепритомнів, тому ОСОБА_1 відвів останнього до ванної кімнати і перебуваючи в зазначеній кімнаті, продовжуючи свої злочинні дії. знову наніс ОСОБА_2, кілька ударів по голові рукою стиснутою в кулак.

 

2

 

 

Після отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 не зміг чинити опір, тому ОСОБА_1 заспокоївся і допоміг останньому вмитись, а потім відвів його до спальної кімнати і положив на ліжко. Не приходячи до свідомості ОСОБА_2 помер.

Згідно судово-медичної експертизи № 5/25 від 20.03.2007 року, смерть ОСОБА_2 настала від внутрішньочерепної травм из крововиливами під оболонки, в шлуночки и в речовину головного мозку, з розвитком набряку та здавлювання головного мозку.

Сукупність ушкоджень в області голови (внутрішньочерепна травма) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (небезпека для життя ушкоджень оболонок та тканин головного мозку, а також здавлювання головного мозку Знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті.

Внутрішньочерепна травма, яка являється причиною смерті ОСОБА_2, виникла від множинних впливів травмуючої сили (тупих предметів) в різні відділи та поверхні голови і не могла виникнути при падінні із вертикального положення на площину з ударом по тупих предметах.

Враховуючи характер та вид пошкоджень, ступінь вираження кліткової реакції в мяких тканинах із зон пошкоджень (згідно даних судово-гістологічного дослідження), можна вважати, що ушкодження ОСОБА_2 були спричинені, приблизно за 1-2 години до настання його смерті.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України визнав і повністю підтвердив обставини скоєного ним злочину, які докладно викладені у вироці вище. ОСОБА_1 просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання, вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:

- показами свідка ОСОБА_4, яка пояснила суду, що з 2003 року по 2006 року спів мешкала з ОСОБА_1, 20.11.2006р. в зв'язку з сімейними обставинами, ОСОБА_1 залишив її та переїхав проживати до свого брата ОСОБА_2, в квартиру АДРЕСА_2. 01.01.2007 року, приблизно о 00 годин 10 хвилин, коли вона знаходилась за місцем свого проживання, в АДРЕСА_3, то на її мобільний телефон подзвонив ОСОБА_1, який під час розмови запросив її в гості щоб продовжити зустріч нового 2007 року. На дану пропозицію вона погодилась, домовившись з ОСОБА_1, що останній зустріне її поруч станції метро „Героїв Дніпра", розташованого по пр-ту Оболонський в м. Києві. Цієї ж ночі, приблизно о 00 годин 30 хвилин, громадським транспортом вона прослідувала до станції метро „Героїв Дніпра" і перебування за вказаною адресою, зустрілась з ОСОБА_1, з яким незабаром прослідувала до квартири ОСОБА_2 Знаходячись в спальній кімнаті, квартири АДРЕСА_2, вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стали розпивати спиртні напої, де під час вживання спиртного останній сп'янів, тому близько 04 години ліг спати. Незважаючи на це, вона разом з ОСОБА_1 продовжували перебувати в даній кімнаті та розпивати спиртне. Під час вживання спиртного між нею і ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої останній залишив її, де вийшов з кімнати на кухню та згодом ліг там спати. Оскільки на вулиці було темно і вона перебувала в стані алкогольного

 

3

 

 

сп'яніння, тому вирішила залишилась у вищевказаній квартирі, після чого вона підійшла до ліжка на якому на той час спав ОСОБА_2, та лягла поруч нього. В цей же день, тобто 01.01.2007 року, приблизно oil годині, крізь сон вона відчула, що до неї хтось пристає, і коли відкрила очі, то помітила ОСОБА_2. який намагався вступити з нею в статеві зносини. Намагаючись захиститись, вона стала чинити опір, але в цей час до кімнати зайшов ОСОБА_1. який відштовхнув останнього, після чого став руками наносити їй удари по голові та тулубу. Під час побиття, вона зуміла вирватись та вибігла на балкон. Що відбувалось в спальній кімнаті квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона не бачила, але коли через хвилин п'ять знову зайшла до кімнати, то в кімнаті нікого не було. В цей момент вона почула крики і коли вийшла з кімнати, то помітила, що вказані особи знаходяться в ванній кімнаті, де ОСОБА_1 рукою стиснутою в кулак наносить ОСОБА_2 по голові тілесні ушкодження. Боячись за те, що вона знову може бути побитою, вона вибігла на балкон і певний час до квартири не поверталась. Через деякий час, вона вирішила зайти до квартири, і коли перебувала в кімнаті, то ОСОБА_1 в квартирі вже не було, а ОСОБА_2 лежав на ліжку. Після цього, вона одягнулась і залишила квартиру, де згодом повернулась додому. Наступного дня, тобто 02.01.2007 року, від працівників міліції їй стало відомо, що від заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер;

·   протоколом огляду місця події від 02.01.2007 року, згідно якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_2, в якій виявлено труп громадянина ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями (а.с. 15-34);

·   протоколом відтворення обстановки і обставин подій від 09.01.2007 року, за участю ОСОБА_1, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_1 на місці вчинення злочину, вказав на обставини і механізм скоєного ним 01.01.2007 року, приблизно о 11 годині, в квартирі АДРЕСА_2, заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній помер (а.с. 100-105);

висновками судово-медичної експертизи № 5/25 від 20.03.2007 року, згідно яких смерть ОСОБА_2 настала від внутрішньочерепної травм з крововиливами під оболонки, в шлуночки и в речовину головного мозку, з розвитком набряку та здавлювання головного мозку. Сукупність ушкоджень в області голови (внутрішньочерепна травма) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (небезпека для життя ушкоджень оболонок та тканин головного мозку, а також здавлювання головного мозку Знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті. Внутрішньочерепна травма, яка являється причиною смерті ОСОБА_2, виникла від множинних впливів травмуючої сили (тупих предметів) в різні відділи та поверхні голови і не могла виникнути при падінні із вертикального положення на площину з ударом по тупих предметах. Враховуючи характер та вид пошкоджень, ступінь вираження кліткової реакції в мяких тканинах із зон пошкоджень (згідно даних судово-гістологічного дослідження), можна вважати, що ушкодження ОСОБА_2 були спричинені, приблизно за 1-2 години до настання його смерті (а.с. 115-123);

 

4

 

 

· постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 12.03.2007 року, згідно якої мікрооб'єкти, вилучені при огляді місця події від 02.01.2007р. в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовими доказами по справі (а.с. 154);

· постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 12.03.2007 року, згідно якої зрізи нігтьових пластин правої та лівої рук, вилучені при огляді місця події від 02.01.2007р. в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовими доказами по справі (а.с. 173);

· постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 12.03.2007 року, згідно якої змиви бурого кольору, вилучені при огляді місця події від 02.01.2007р. в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано речовими доказами по справі (а.с. 192);

·    висновком судово-цитологічної експертизи № 4/ц від 05.02.2007 року, згідно якого: а/ згідно „Акту судово-медичного дослідження" № 110 від 16.01.2007 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології КМБ СМЕ, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. б/ згідно „Акту судово-медичного дослідження" № 160 від 18.01.2007 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології КМБ СМЕ, кров обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_1 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_2 знайдені клітини слизових оболонок та шкіри особи чоловічої генетичної статі, а також кров людини, встановити статеву належність якої не вдалось в зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові. При визначенні групової належності крові та клітин виявлені антигени В і Н, в крові лише антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, походження антигену Н можливе за рахунок крові та клітин як потерпілого ОСОБА_2, так і обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_1, при наявності у останнього зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину. Антиген В, не властивий потерпілому ОСОБА_2 і обвинуваченому (підозрюваному) ОСОБА_1, міг утворитись від невідомої особи, в крові якої він міститься (а.с. 166-171);

·    висновком судово-імунологічної експертизи №21 від 19.01.2007 року, згідно якого: а/ кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На представленій для дослідження марлевому тампоні з рідиною бурого кольору, вилученого з ручки двері в санвузлі квартири № 191 по вул. Г.Дніпра, 25 в м. Києві, встановлено наявність крові людини. При встановлені її групову належності виявлено тільки антиген Н, тому дана кров могла виникнути за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 178-181).

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми навмисними діями, які виявилися у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, його щире каяття, і вважає правильним обрати йому міру покарання у вигляді позбавлення волі.

 

5

 

 

Однак, враховуючи, що відповідно до ст.. 66 КК України у ОСОБА_1 є такі пом'якшуючі обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає можливим призначити йому покарання на підставі ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 121 ч. 2 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02.01.2007 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Стягнути з ОСОБА_1 423 грн. 68 кой. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві, витрати за проведення експертизи

Речові докази по справі - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення, а підсудним в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація