АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-956/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.,
Суддів Коваленко А.І.,
Кочеткової І.В.,
При секретарі: Карацюпі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Металург»(правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк») до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Металург»про визнання договору поруки недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ПАТ «Металург»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ПП «Міжнародна туристична компанія «Супутник- Лайн»про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Правонаступник ПАТ «Металург» - ПАТ «МетаБанк» відмовився від вимог до ОСОБА_6 и ПП «Міжнародної туристичної компанії «Супутник - Лайн».
Позивач, змінивши позовні вимоги, зазначав, що 28.02.2007 року між АБ «Металург»та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 639900000023, згідно з яким ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 131600 грн. на строк до 28.02.2010 року. Кредит було надано шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_5 Забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором є порука ОСОБА_4 Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 не виконав, регулярного щомісячного погашення частин кредиту і відсотків за користування кредитними коштами не здійснював, внаслідок чого його заборгованість по пені за кредитним договором станом на 01.11.2010 р. складає 65520 грн.69 коп. Посилаючись на такі обставини, просив стягнути зазначену суму солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому зазначала, що вона по даному позову є солідарним відповідачем, згідно договору поруки від 28.02.2007 року. Вважає, що даний договір укладений з порушенням законодавства і підлягає визнанню його недійсним. Зазначала, що про договір поруки їй стало відомо тільки після подачі позову банком до суду, підпис на договорі похожа на її але зміст документа їй незнайомий. Також зазначала, що з ОСОБА_5 вона на період укладення кредитного договору перебувала в шлюбі. На момент підписання договору на неї було спричинений психологічний тиск ОСОБА_5 Просила суд визнати недійсним договір поруки 9399000000202 від 28.02.2007 року .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2010 року позовні вимоги ПАТ «МетаБанк»задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 65520 грн.69 коп. судовий сбір в розмірі 655грн. 20коп. та 30грн. - за інформаційне технічне забезпечення. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «МетаБанк»відмовити, зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, заперечення представників позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Стаття 258 ЦК України встановлює спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки(штрафу, пені).
Як установлено судом, 28 лютого 2007 року між АБ «Металург»та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 639900000023, згідно з яким ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 131600 грн. на строк до 28.02.2010 року. Кредит було надано шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_5
В забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором 28 лютого 2007 року між АБ «Металург»та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №9399000000202. Згідно умов цього договору поручитель у разі невиконання ОСОБА_5Г.(позичальником) зобов’язань за зазначеним кредитним договором №639900000023 зобов’язався в порядку, передбаченому цим договором, погасити борг позичальника банку в сумі 131600грн., сплатити відсотки за кредитом, комісію, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі за кредитним договором за весь період користування позичальником кредитом.
Звертаючись 17 листопада 2008 року про дострокове погашення кредиту, позивач зазначав, що станом на 19 травня 2008 року заборгованість по кредиту становить 133661,50грн., із яких: загальна заборгованість за кредитом становить 1049092,06грн, заборгованість за простроченими процентами –8068,17грн., прострочена щомісячна комісія за користування кредитом - 3158,40 грн., щомісячна комісія при достроковому погашені кредиту –4935,0 грн., пеня за несвоєчасну оплату кредиту –2974,18 грн., пеня за несвоєчасну оплату процентів –1221,69 грн., штраф за несвоєчасну оплату кредиту і процентів -9212,0грн.
Змінивши вимоги у листопаді 2010 року позивач просив стягнути тільки неустойку -пеню станом на 02.11.10 року (фактично за період з 29.03.2007 року по 26.02.2009 року) у розмірі 65520,69грн., у тому числі: пеню за несвоєчасну оплату кредиту –59723,52 грн., пеню за несвоєчасну оплату процентів –5797,17коп.
Суд, дослідивши обставини справи, доводи і заперечення сторін, надані суду докази та дійшов правильного висновку про те, що вимоги про стягнення пені за несвоєчасну оплату кредиту та процентів підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги про визнання недійсним договору поруки задоволенню не підлягають за недоведеністю.
За правилами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Визначаючи розмір пені за несвоєчасну оплату кредиту та процентів, що підлягала стягненню, суд не врахував вимоги ст.258 ЦК України та те, що відповідач ОСОБА_5 приймав міри по достроковому погашенню кредиту, а позивач та інші особи своїми діями сприяли виникненню негативних наслідків для відповідача. Так, 05 лютого 2008 року не маючи змоги самостійно погасити кредит у зв’язку з втратою роботи та складним матеріальним становищем, у якому він опинився, ОСОБА_5 з метою погашення кредиту передав позивачу залогове майно автобус «Богдан», документи та ключі, а в жовтні 2008 року видав довіреність на право розпорядження автобусом. Зазначене залогове майно з документами 23 жовтня 2008 року позивачем було передано поручителю за кредитним договором ОСОБА_6, а у лютому 2009 року автобус був проданий, за рахунок чого і була погашена заборгованість за кредитом і процентами та частково по пені. Проте, договір купівлі-продажу його автобуса був оформлений тільки 27 лютого 2009 року не з вини відповідача ОСОБА_5
Не врахований судом і складний матеріальний стан відповідачки ОСОБА_4, яка сама утримує неповнолітнього сина, оскільки ОСОБА_5 має заборгованість по сплаті на її користь аліментів на утримання сина з листопада 2007 року по листопад 2010 року у розмірі 14730 грн.
З огляду на наявність зазначених обставин, які мають істотне значення, колегія суддів вважає за можливе у відповідності до вимог ст.ст.212, 258, 551 ЦК України зменшити розмір неустойки(пені) за несвоєчасну оплату кредиту та процентів, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів до 20000грн. Тому на підставі п. ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені підлягає відповідній зміні, а в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог змінити:
«Позовні вимоги ПАТ «МетаБанк»задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, та ОСОБА_4 заборгованість по пені за кредитним договором у розмірі 20000( двадцяти тисяч ) грн., судовий сбір в розмірі 200(двохсот)грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30(тридцяти) грн.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: