АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1746/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради в особі Бердянського міськвиконкому, Запорізької обласної державної адміністрації про спонукання до надання впорядкованого житла, стягнення вартості житла, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи неодноразово доповнював і уточнював.
Зазначав, що являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, перебуває на квартирному обліку в Бердянському міськвиконкомі з 02.12.2002 року на отримання позачергового житла.
На порушення вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідачі ухиляються від надання йому житла, чим завдають матеріальну і моральну шкоду.
Посилаючись на зазначені обставини, просив про задоволення позову
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2006 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 6 квітня 2006 року, позов задоволений частково. На виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області покладено обов’язок надати ОСОБА_3 на склад сім’ї чотири чоловіка упорядковану квартиру в місті Бердянську згідно з вимогами ст.ст.49, 50 ЖК України.
З таким судовим рішенням погодилась і колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, яка переглядала справу в касаційному порядку у відповідності із Законом України від 22 лютого 2007 року №697-У „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ”.
У грудні 2009 року Бердянський міськвиконком звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заявник зазначав, що у 2006 році у позивача змінився склад сім’ї –син його дружини виїхав із Бердянська на інше постійне місце проживання, знявшись з реєстраційного обліку. Зазначена обставина стала відома виконкому у 2009 році при підготовці документів на видачу ордеру на житлове приміщення для надання сім’ї позивача.
Позивач не заперечував проти задоволення заяви виконкому.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року заяву виконкому задоволено, рішення міськрайонного суду від 16 січня 2006 року скасовано.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 4 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційних скаргах про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 і Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянти зазначають, що при наданні виконкомом у 2010 року позивачеві квартири не враховані його пільги на додаткову житлову площу.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у січні 2010 року його сім’ї на склад із 3 осіб була надана двокімнатна квартира у відповідності із вимогами житлового законодавства, а тому права на повторне отримання пільгового житла він не має.
Висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах і відповідають вимогам діючого законодавства.
За змістом ст.20, п. 10 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХП від 28.02.1991 року (з подальшими змінами і доповненнями) особи, віднесені до 1 категорії постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві Ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності).
Особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися лише один раз.
Відповідно до ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі (частина друга статті 50).
Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року №1037 „Про розподіл квартир, що придбані Державною іпотечною установою” (в редакції постанови від 18 листопада 2009 року №1300) визначений механізм розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою відповідно до переліків житлових будинків та об’єктів незавершеного житлового будівництва, між громадянами, які згідно із законодавством були взяті на квартирний облік до 1 січня 2009 р. і перебувають на ньому.
Із числа громадян, які перебувають на квартирному обліку, що ведеться виконавчими органами, квартири виділяються, в тому числі, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 і 2 категорії).
Квартири надаються виходячи з норми не більш як 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Допускається перевищення нормативної площі не більш як на 30% загальної площі житла.
Встановлено, що позивач являється інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); з лютого 2003 року перебував на квартирному обліку в Бердянському міськвиконкомі на позачергове отримання житла під № 40. (том1: а.с.4, 7).
27 січня 2006 року на засіданні міської громадської комісії по житловим питанням при виконкомі Бердянської міської ради розглядалося питання про надання ОСОБА_3 трикімнатної благоустроєної квартири, житловою площею 39,4 кв.м, загальною площею 67,7 кв.м, проте від її отримання останній відмовився (том1: а.с.233).
Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 18 січня 2010 року №1 відповідно до поіменного списку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 року №55-р „Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у місті Бердянську” ОСОБА_3 на склад сім’ї із 3 осіб виділено двокімнатну квартиру, житловою площею 30,6 кв.м, загальною площею 79,5 кв.м (том 4: а.с.30).
На виконання зазначеного рішення виконкому 18 січня 2010 року позивачеві виданий ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 (том4: а.с.32).
Оскільки сім’ї позивача як інваліду 2 групи і ліквідатору 1 категорії наслідків аварії на ЧАЕС надана окрема благоустроєна квартира у межах норми жилої площі, яка не менше розміру, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №1300 від 18 листопада 2009 року, і станом на лютий 2011 року він не перебуває на квартирному обліку і не потребує поліпшення житлових умов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладання на відповідачів обов’язку надати позивачеві ще одну благоустроєну квартиру.
Доводи апеляційних скарг про те, що при наданні позивачеві житла виконкомом не враховане його право на додаткову жилу площу у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів, не являються підставою для скасування судового рішення.
При розподілі у січні 2010 року двокімнатної квартири, загальною площею 79,5 кв. метрів, позивач, скориставшись своєю пільгою на позачергове забезпечення житлом, погодився на її отримання.
Отже позивач реалізував своє право, гарантоване ст.20, п. 10 Закону № 796-ХП від 28.02.1991 року, повторне надання пільг по забезпеченню житлом вказаним Законом не передбачено.
Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 і Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 лютого 2011 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: