П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАІНИ

                                                                                          № 2а-0827-40/11

14 січня 2011 року                                                                            м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

                                    головуючого  судді                             Зарютіна П.В.,

                                    при секретарі                                      Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби прапорщика міліції Бадло Миколи Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що постановою відповідача від 18.10.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та на нього було накладено штраф. Позивач зазначає, що вказаного правопорушення він не скоював. Позивач просить суд скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні  представник позивача на позові наполіг за вказаними в ньому підставами, а відповідач не явився та заперечень не надав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

З дослідженої судом оскаржуваної постанови від 18.10.2010 року вбачається, що в цей же день о 11-25 годині ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.. Донецьке шосе в м. Запоріжжі, здійснив обгін на перехресті.

Такою постановою відповідачем на позивача було накладено 425 гривень штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.    

Аналогічні обставини правопорушення викладені і у протоколі про адміністративне правопорушення позивача від 18.10.2010 року.

З пояснень позивача за позовом вбачається, що зазначеного правопорушення він не скоював.

Вимогами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте суду стороною відповідача доказів щодо обставин, які мали місце 18.10.2010 року за участю позивача, надано суду не було, і про інші докази, на підставі яких відповідач дійшов до висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення та необхідність складання у відношенні нього протоколу про вчинення правопорушення, ані в оскаржуваній постанові, ані в названому протоколі не зазначено, стороною відповідача відповідних клопотань не заявлялося, а в названому протоколі навіть зазначені первинні пояснення позивача, який ще під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вже заперечував на вчинення ним проступку.    

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про те, що відповідачем не була доведена суду правомірність прийнятого ним рішення, і оскаржувана постанова підлягає  скасуванню.

Крім того, за вимогами ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 1331 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до зазначених вимог орган внутрішніх справ в особі УДАІ ГУМВС України в області за законом має право уповноважувати працівників ДАІ розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати за ними рішення, накладати адміністративні стягнення або закривати провадження у них.

Суд таких повноважень не має, а отже, не має права приймати і рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення.

З викладеного суд робить висновок про те, що позовні вимоги до відповідача про закриття справи про адміністративне правопорушення, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою  Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, Законом України “Про дорожній рух”, ст.ст. 222, 228, 256, 283, 284, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову АР №  181181 від 18.10.2010 року по справі про адміністративне порушення, видану інспектором дорожньо-патрульної служби Бадло Миколою Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
          

Суддя                                                                                          П.В. Зарютін