Справа № 22- 835 2007р.                Головуючий у 1-й інстанції: Ковтун Л.М.

Категорія:                                          Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Полежая В .Д.,  суддів - Белінської І.М. ,  Спірідонової Л.С. ,  секретар - Шевченко Н.П.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дніпровір" на ухвалу судді Ленінського районного суду М. Кіровограда від 28 лютого 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Ленінського районного суду М. Кіровограда від 28 лютого 2007 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ТОВ „Торговий дім „Дніпровір" про витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом накладення арешту на перелічене у заяві обладнання,  інструменти та комплектуючі для виробництва металопластикових конструкцій,  що на його розсуд належить йому на праві приватної власності,  і яке знаходиться у незаконному володінні відповідача за АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції через порушення ним норм цивільно-процесуального права і про постановления нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача,  пояснення представника ТОВ „Торговий дім „Дніпровір",  який підтримав апеляційну скаргу,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вирішила,  що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з таких підстав.

З матеріалів до ухвали суду від 28.02.2007 року,  що надійшли до апеляційного суду,  та додатково витребуваних документів вбачається,  що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння до подання позивачем позовної заяви,  яка надійшла до суду лише 12 березня 2007 року. Такі дії суду не відповідають вимогам  ст. 151 ЦПК України,  зокрема,  ч.4 цієї статті,  якою визначено,  що суд може забезпечити позов до подання позовної заяви лише з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. Положення ч.5 цієї статті,  ч.ч.2,  3  ст. 153 ЦПК України стосуються лише випадків,  зазначених у ч.4  ст.  151 ЦПК України.

Обґрунтованими є і доводи відповідача щодо порушення судом п.1ч.1 ст. 152 ЦПК України,  оскільки забезпечення позову шляхом накладення

2

арешту можливе лише на майно або грошові кошти,   що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Із заяви про забезпечення позову видно,   що заявник просив накласти арешт на належне саме йому майно.

У разі застосування інших видів забезпечення позову,   що передбачено ч.2   ст.  152 ЦПК України,   суд має в ухвалі мотивувати таку необхідність.

Наведене свідчить про те,   що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з порушенням норм цивільно-процесуального права,   що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Оскільки заява про забезпечення позову ОСОБА_1 подана до предъявления позову в суді,   у її задоволенні слід відмовити,   що не перешкоджає йому в разі наявності причин,   у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов,   ставити питання про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи (ч.3  ст.  151 ЦПК України).

На підставі викладеного,   керуючись   ст.    ст.  303,   304,   307,   п.2 ч.1   ст.  3 12,     ст.    ст.  313-315 ЦПК України,   колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу судді Ленінського районного суду М. Кіровограда від 28 лютого 2007 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ „Торговий дім „Дніпровір" про витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом накладення арешту на зазначене в цій ухвалі майно,   яке знаходиться за АДРЕСА_1,   -скасувати.

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.