Справа № 2-1578/11

ЛУЦЬКИЙ   МІСЬКРАЙОННИЙ   СУД   ВОЛИНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

2011 року лютого 10 дня                                                                                      місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого –судді Іщук Л.П.,

при секретарі –Козак С.А.,

з участю позивача –ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свій позов мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, подружні відносини фактично між ними припинені, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, їх шлюб існує лише формально. Вказує на те, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 2003 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Просить шлюб розірвати, судові витрати залишити за нею.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, наведених у заяві. Суду пояснила, що подружні відносини фактично між ними припинені. Їх сім’я існує лише формально, разом не проживають, на примирення не згідна.  

Відповідач позов не визнав. Суду пояснив, що любить дружину і для їх спільної дитини потрібна повноцінна сім’я. Зазначає, що їх сім’я має майбутнє, а тому просить в задоволенні позову відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18.07.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 652, що стверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 5). Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с. 4).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень осіб, які беруть участь у справі, позивач та відповідач не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, їх сім’я існує лише формально, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та поясненнями відповідача в судовому засіданні.

Судом встановлено з матеріалів справи, пояснень позивача, що позивач не бажає та не має намірів миритися з відповідачем.  

Згідно ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження –є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Суд не вважає за необхідне надавати сторонам строк для примирення, оскільки відповідач не вживав жодних заходів для збереження шлюбу, як до подання позову, так і після його подання.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»встановлено, що  рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей.

З врахуванням того, що позивач не бажає перебувати у шлюбі, категорично не бажає примиритися, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а також з врахуванням того, що позивач наголошує на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому шлюб слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК, на підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем міста Луцька Волинської області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою міста Луцька Волинської зареєстрований 18.07.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 652, від якого є неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 –розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                                     Л.П. Іщук