Справа № 22-ц-2336/07р.                       Головуючий 1 -ї інстанції - Сиротников Р.Є.

Категорія : житлове.                                              Доповідач - Шевченко Н.Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24   квітня   2007   року   судова  колегія   судової  палати   у   цивільних   справах

апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                            -    Ситнік О.М.

суддів                             -    Шевченко Н.Ф., Кружиліної О.А.

за участю секретарі   -    Білицької Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

16 березня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя та визнання за ним права власності на 1\2 частину трикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1, яка була придбана з відповідачкою спільно у період шлюбу, шляхом виплати пайових внесків у ЖБК «Комунальник-1».

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки з моменту розірвання шлюбу сплинуло багато років.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду скасувати, у позові ОСОБА_2 відмовити, оскільки він пропустив строк позовної давності.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст.60 СК України та ст.16 Закону України «Про власність» майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Судом встановлено, що в період шлюбу сторони отримали трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1, пайові внески за яку виплатили повністю у 1982 році (а.с.6-7).

2

Відповідно ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Тому суд першої інстанції відповідно вищеназваних норм права правильно визнав, що спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а їх частки є рівними.

Позивач має рівне з відповідачкою право власності на квартиру, що є також реалізацією його житлових прав.

Доводи ОСОБА_1 про пропуск позивачем строку позовної давності обґрунтовано судом першої інстанції не взяті до уваги, оскільки встановлено і не заперечується відповідачкою, що ОСОБА_2 фактично проживає в спірній квартирі, користується жилими приміщеннями в ній, на інше постійне місце проживання не вибував.

За таких обставин судове рішення є законним і обґрунтованим. Доводи наведені у апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307,308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, проте може бути

оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня її

проголошення.