Справа № 1-225/11

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м.Луцьк                                                                                                                      21 лютого 2011 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області під головуванням

судді -                                                                   Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                                    Іваничко Т.Г.

прокурора -                                                    Балас К.В.

потерпілого -                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Романів Луцького району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

-          за ст.185 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 22.12.2010 року в період часу з 01-20 год. по 01-55 год., знаходячись в автомобілі марки “Шевроле Лачеті” д.н.з.НОМЕР_1в м.Луцьку, умисно,  з внутрішньої кишені куртки потерпілого ОСОБА_1 таємно викрав грошові кошти в сумі 500 гривень та кредитну картку “Приватбанк”, з якої в подальшому зняв грошові кошти в сумі 7300 гривень, які належали потерпілому, чим завдав останньому матеріальних збитків на загальну суму 7800 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані  час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодовані повністю, претензій він до нього не має. У вчиненому підсудний щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

-          показаннями потерпілого  ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні про те, що 22.12.2010 року в період часу з 01-20 год. по 01-55 год. він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, зняв гроші з кредитної картки в сумі 500 гривень в присутності таксиста - підсудного ОСОБА_2, гроші та картку поклав собі в кишеню куртки та сів в машину таксі. Знаходячись в автомобілі він заснув. Вийшовши з машини на пр.Соборності в м.Луцьку, він виявив, що з внутрішньої кишені куртки зникли грошові кошти в сумі 500 гривень та кредитна картка “Приватбанк”, на якій знаходились грошові кошти в сумі 7300 гривень. Він відразу запідозрив таксиста –підсудного ОСОБА_2 у викраденні грошей та картки. На даний час збитки йому відшкодовані повністю, претензій матеріального чи морального характеру до підсудного він не має, про що подав суду заяву.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання (а.с.13), характеризується позитивно по місцю проживання (а.с.15), завдані збитки повністю відшкодовані, претензій матеріального чи морального характеру потерпілий до нього не має, підсудний зобов’язався дотримуватись бездоганної поведінки в подальшому, а тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.185 ч.1 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  -

З А С У Д И В

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.   

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: