ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
06.09.06 Справа № 1/255-27/83(1/397-26/182)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
Головуючого судді Гнатюк Г.М.
Суддів: Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2006р.
у справі №1/255-27/83 (1/397-26/182)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич
до відповідача Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич
третя особа на стороні відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_2, м.Трускавець
про спонукання укласти договір оренди
за участю представників сторін:
від позивача: не з”явився
від відповідача: Волощук Б.І. -завідувач відділу правового забезпечення (дов.№3-32/74 від 11.01.06р.)
від третьої особи:ОСОБА_3 -представник
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2005р. по даній справі було скасовано рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2003р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04-06.05.2005р., якими зобов'язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради укласти з приватним підприємцем ОСОБА_1 договір оренди не житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, заг.площею 295,0 кв.м на умовах викладених в проекті договору від 26.02.2002р. та передати спірне приміщення по акту прийому-передачі, а справу передано на новий розгляд.
Ухвалою Верховного суду України від 08.12.2005р. у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27.09.2005р. по справі 31/397-26/182 приватному підприємцю ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2006р. (суддя Судова-Хомюк Н.М.) по справі № 1/255-27/83(1/397-26/182) за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич про спонукання до укладення договору оренди не житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. заг.площею 295 кв.м., та оформити акт приймання-передачі в задоволенні позовних вимог відмовлено. Третьою особою на стороні відповідача судом залучено приватного підприємця ОСОБА_2
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням приватним підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Як на підставу скасування рішення скаржник посилається на те, що рішення місцевим господарським судом прийняте при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, з недоведеністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також зазначає і інші підстави для скасування рішення.
Представник скаржника в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримав повністю подав доповнення до неї від 04.07.06р. та в судовому засіданні 05.09.06р. подав додатково зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просить суд рішення місцевого господарського суду скасувати повністю і припинити провадження у справі.
Вказані зміни пояснює тим, що оскільки Скаржник (позивач) є орендарем спірного приміщення, то немає предмету спору про спонукання до його укладення. На його думку, договір оренди, укладений між ПП ОСОБА_1 та Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду (які скасовані) є чинним, так як припинений в законному порядку не був, а також не був визнаний судом недійсним.
Відповідач в засідання суду явку свого представника забезпечив, вимоги апеляційної скарги та доповнень до неї вважає безпідставними, ні нормативно ні документально не обгрунтованими та не підтвердженими, зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і матеріалам справи та прийняте при повному з”ясуванні всіх обставин по справі.
Представник третьої особи на стороні відповідача подав пояснення на апеляційну скаргу в яких зазначає, що позивачем в позовній заяві викладено неправдиві відомості та введено суд в оману, що призвело до прийняття незаконного рішення під час попереднього слухання справи (мається на увазі рішення, яке скасоване). На даний момент господарським судом прийнято законне та справедливе рішення, а доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог закону при розгляді цієї справи є надуманими та голослівними.
В судових засіданнях 29.08.06р. та05.09.06р. оголошувались перерви .
Представник скаржника, який був присутній на двох судових засіданнях 29.08.06р. та 05.09.06р. в засідання суду 06.09.06р. не з”явився .
Розглянувши апеляційну скаргу, зміни та доповнення до неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому колегія виходила з наступного:
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Львівської області із позовом про спонукання Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради укласти з ним договір оренди не житлового приміщення загальною площею 295,0 кв.м, яке знаходиться за адресою у АДРЕСА_1, на умовах, викладених в проекті договору від 26.02.02р. Свої позовні вимоги, приватний підприємець обґрунтовує тим, що міським головою 25.09.02р. було видано розпорядження НОМЕР_2, згідно якого Департамент економічної політики та ресурсів Дрогобицької міської ради мав укласти договір оренди на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 та передати для зайняття підприємницькою діяльністю. В зв'язку з тим, що розпорядження міського голови не виконувалося, а виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради оголошено конкурс на право укладення договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності, в якому знаходиться і спірне приміщення, то приватний підприємець звернувся в господарський суд Львівської області з позовною заявою 31/07 від 24.07.03р. про спонукання до укладення договору оренди на спірне приміщення та оформлення акту приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.11.2003р. у справі №1/397-26/182 позовні вимоги було задоволено та зобов”язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради укласти із приватним підприємцем ОСОБА_1 договір оренди нежитлового приміщення заг.площею 295 кв.м в АДРЕСА_1 на умовах, викладених у проекті договору від 26.06.02р. та зобов”язано передати спірне приміщення в оренду та оформити акт прийому-передачі.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду вищезазначене рішення залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили, між приватним підприємцем ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради було укладено договір оренди НОМЕР_3 з терміном оренди з 27.06.02р. по 27.06.2005р. (а.с.35 т.2).
Постановою Вищого господарського суду України по даній справі від 27.09.2005р. задоволено частково касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, рішення господарського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано (а.с.213-215 т.1), а справу передано на новий розгляд господарському суду Львівської області.
Звернення ПП ОСОБА_2 з касаційною скаргою, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України відповідає вимогам ст..107 ГПК України, якою передбачено право касаційного оскарження осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов”язків.
В постанові Вищого господарського суду України зазначено, що судовими інстанціями не було перевірено наявність договорів оренди на спірне приміщення з іншими особами, свідоцтво на право власності ПП ОСОБА_2 на частину приміщення, розмір переданої в оренду площі ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1 та правомірність такої передачі.
При провторному розгляді справи місцевий господарський суд, залучивши ПП ОСОБА_2 до участі у справі, що вбачається із ухвал суду, якими ПП ОСОБА_2 викликався в судові засідання, протоколу судового засідання (а.с.120) та самого рішення, а також даний факт не заперечується самим приватним підприємцем ОСОБА_2, врахувавши постанову Вищого господарського суду, дослідив всі обставини у справі, подані сторонами додаткові докази прийшов до вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог та відмовив ПП ОСОБА_1 у спонуканні до укладення з Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради договору оренди не житлового приміщення в АДРЕСА_1 заг.площею 295 кв.м.
Суд апеляційної інстанції повністю погоджується із твердженням місцевого господарського суду в тому, що оскільки розпорядження міського голови рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 06.05.04р. визнано незаконним, так як прийняття рішення про надання в оренду приміщень не входить до його компетенції, скасовано також і рішення Львівського апеляційного господарського суду та постанову Львівського апеляційного господарського суду, якими було зобов”язано укласти з позивачем договір оренди, то у позивача відсутнє право на укладення договору оренди на спірне приміщення.
Як вбачається із матеріалів справи, та доданих третьою особою ПП ОСОБА_2 доказів, використання спірного об”єкту ним розпочалося ще з 1997року (копії договорів оренди наявні в матеріалах справи т.1 а.с.134-143).
Цими договорами було передбачено переважне право орендаря на продовження терміну оренди, якщо орендар добросовісно виконує свої обов”язки. Вищезазначені договори оренди були укладені державним підприємством в особі директора ОСОБА_2 на приміщення заг.площею 490,7 кв.м. Після ліквідації державного підприємства всіх працівників працевлаштував ПП ОСОБА_2, який подав заяву до виконавчого комітету про надання йому в оренду приміщень, які використовувались державним підприємством. В матеріалах справи знаходяться численні листи-звернення на адресу міського голови м.Дрогобича з проханням надати в оренду приміщення, що використовувалось трудовим колективом державного підприємства тривалий час. Жодної відповіді на ці листи звернення отримано не було.
В подальшому ПП ОСОБА_2, як член трудового колективу ліквідованого державного підприємства (Військторгу) та особа, що набула статусу суб”єкта підприємницької діяльності здійснив викуп частини орендованих приміщень (договори купівлі-продажу наявні в матеріалах справи а.с.96-120 т.2). Щодо решти площі, то на прохання надати її в оренду, оскільки на викуп коштів не було, а приміщення були необхідні для виробництва, то міський голова відмовив ПП ОСОБА_2 без жодних обґрунтувань.
На даний час з ПП ОСОБА_3 укладено договір оренди НОМЕР_4 на підставі рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради НОМЕР_5, не житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 295,5 кв.м (а.с. 22-23 т.2).
Витяг з протоколу НОМЕР_6 засідання конкурсної комісії на право укладення договорів оренди комунального майна Дрогобицької міської ради (а.с.27-28 т.2) засвідчує, що надання спірного приміщення в оренду відбулося на підставі скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.04р., рішення господарського суду від 25.11.2003р. у справі №1/339-26/182.
Як встановлено в судових засіданнях ПП ОСОБА_2 користується орендованим приміщенням, сплачує орендну плату (а.с.24 т.2), отже правові підстави до спонукання Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на укладення з підприємцем ОСОБА_1 договору оренди на це ж приміщення у суду відсутні.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Скаржник, незважаючи на надані йому можливості, свої вимоги належними та допустимим доказами не підтвердив.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги у відповідності до ст.49 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р. по справі №1/255-27/183 (1/397-26/182) залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи №1/255-27/381 (1/397-26/182) повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Г.Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко