Судове рішення #1438257
Справа № 2-а-1635/07

                                                                                               Справа №  2-а-1635/07

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

19 грудня 2007 року                     11 год.15 хв.                                                    м. Рівне

 

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Паршутич С.Л. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:                                           

від позивача: ОСОБА_1

відповідача: юрисконсульт військової частини А 1671 Лук'янчук Володимир Григорович (довіреність в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-1671 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 12009,78 грн., суд -

 

                                                           В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини А 1671 про стягненя з військової частини А 1671 грошової компенсації за неортимане продовольче забезпечення з 29.03.2000 року по 25.12.2004 року в сумі 12009 грн. 78 коп., враховуючи у розмір компенсації варітсть набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) та індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України.

Позивач у судовому засідання надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, яка викладена в позовній заяві. Позов просить задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказав, що військовослужбовці Збройних Сил України забезпечувались продовольчим пайком відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за нормою №7 “Пайок для видачі на руки генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом”, затвердженою Постановою КМ України від 12.03.1996 року №316 “Про норми забезпечення продовольчими пайками військовосужбовців Збройних Сил України України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового складу Міністерства внутрішніх справ”.

Згідно статті 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року, призупинено дію частини 2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо одержання генералами, офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, продовольчих пайків за нормою №7, що призвело до втрати військовослужбовцями права  отримувати продукти харчування або грошову компенсацію замість них.

Постанова КМ України від 12.031996 року №316 втратила чинність на підставі Постанови КМ України від 29.03.2002 року №426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань”. Останньою не передбачено норму, за якою здійснюється забезпечення генералів, офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, продовольчими  пайками.

Крім того, представник відповідача вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України. Наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та їх представника відповідача,  дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд виходив з наступного.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1766.

На момент звернення до суду старший прапорщик ОСОБА_1 звільнений наказом командира військової частини від 26.11.2004 року з військової служби у запас за п.63 підпункту “г” (у зв'язку з скороченням штату) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил з правом носіння військової форми одягу, та в зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

З 25.12.2004 року позивач виключений із списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення. 

У відповідності до директиви Командувача військ Західного  оперативного командування від 28.11.2003 року № 15/1/0211, розпорядження начальника штабу-Першого заступника Командувача військ Зах. ОК від 27.03.2004 року №15/1/1182, самостійне господарство військової частини А1766 /особовий рахунок в ЗФО №045/ з 01 травня 2004 року  ліквідовано.

Згідно ст.13 Положення про фінансове господарство військового округу і з'єднання, військову частину А1766 до її повного розформування, з 01.05.2004 року зараховано на фінансове забезпечення у військову частину А 1671 (особовий рахунок №035).

Відповідно до вимог ст.ст. 159 КАС України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.

За вимогами ст. 21, 22 Бюджетного Кодексу України, відповідач є розпорядником (відповідного рівня) коштів бюджетного призначення і використовує кошти, які надійшли в порядку виконання Закону України "Про Державний бюджет України".

Згідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011, військовослужбовці мали одержувати за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Дію вказаного положення в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або грошової компенсації замість них було зупинено Законом України від 17.02.00р. № 1459 "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".

Даний закон набув чинності з 11 березня 2000 року, неконституційним у встановленому порядку не визнаний та підлягає обов'язковому виконанню на території України. Тому правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідача грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення військовослужбовця у період з 29.03.2000 року по 25.12.2004  року відсутні.

Позивач ставить позовну вимогу щодо стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 29.03.2000 року по 25.12.2004 року.

 Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача наполягає на застосуванні наслідків ч.1 ст. 100 КАС України та вказує, що строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду у позивача закінчився ще в грудні 2005 року. 

Клопотанням про поновлення строку на звернення до адміністративного суду позивач не заявляв.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А-1617 про стягнення грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення в сумі 12009,78 грн.

Відповідач не надав суду доказів понесення витрат, а тому підстави для застосування ст..94 КАС України у суду відсутні.

 

Керуючись ст.ст.  160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд, - 

 

                                                         П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

 

           У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А-1671 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 12009,78 грн. відмовити повністю.

      Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду  справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

 

        Суддя                                                                                           С.М.Шевчук

 

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2007 року.

Постанова не набрала законної сили.

              

 

        Суддя                                                                                           С.М.Шевчук

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація