Справа № 2-а-1110

2011 рік

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          30 березня  2011 року  Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Шиянова Л.О., розглянувши в порядку скороченого провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»за період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року,  -

ВСТАНОВИВ:

          14 лютого  2011 року до суду з позовом звернувся позивач, та просив постановити рішення, на підставі якого відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з  01.01.2006 року по 31.12.2010 року; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні нарахування і виплати на користь позивача недоплаченої, як «дитині війни»щомісячної державної соціальної допомоги за період з  01.01.2006 року по31.12.2010 року.  

          Відповідно до п.5 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

          Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний  строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          У своїх вимогах позивач просить суд захистити його права, як «дитині війни»за період з  01.01.2006 року по 31.12.2010 року, тобто вимоги заявлені позивачем за межами строку звернення до адміністративного суду.

          Розглянувши клопотання позивача про поновлення процесуального строку, суд залишає позовну заяву про здійснення перерахунку з  01.01.2006 року по 13 серпня 2010 року  без розгляду з наступних підстав.

          Суддя, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду з позовом, вважає необхідним залишити зазначений позов без розгляду, виходячи з наступного.

          В обґрунтування свого клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом позивач посилається на те, що його законні права було обмежено шляхом прийняття  окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому, як дитині війни виплати, йому повідомлено не було, тому про факт порушення його прав стало відомо лише після отримання листа відповідача.

          Однак, з цими доводами позивача погодитися не можна, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року та від 22.05.2008 року за №  10-рп/2008 року визнавались неконституційними окремі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»у разі якщо Закони, інші правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Згідно ч.2 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб –сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України  публікуються у «Віснику Конституційного Суду України»та в інших офіційних виданнях України.

          Таким чином, рішення Конституційного Суду України є загальновідомими та доступними для ознайомлення та вивчення актами для усього кола громадян України, у тому числі і для позивача по даній справі.

          Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що про порушення своїх прав як «дитина війни»позивач повинен був дізнатися з часу прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року та від 22.05.2008 року за № 10-рн/2008 року, тому причини, на які посилається позивач у своїй заяві про поновлення строку не можуть бути визнані поважними.

          Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Оскільки відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року  по 13 серпня   2010року, адміністративний позов  в цій частині повинен бути залишений без розгляду.

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 100 ч.1, 101 ч.1, 102, 107 ч.ч.1, 2 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

          Відмовити ОСОБА_1   в задоволенні заяви про  поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 13 серпня  2010 року.

          Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»за період з 01.01.2006 року по 13 серпня  2010 року –залишити без розгляду.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом  5-ти днів з дня отримання її копії.

                                       Суддя                                                            Л.О. Шиянова