Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                       (заочне)

                                                                                                                         Справа № 2-176/11

    8 квітня 2011 року                                                                              м.Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіМалкова В.В.

при секретаріБірук Н.С.

з участю: позивачаОСОБА_3

відповідача

третьої особи                                               не з»явився

не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа –ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,

                                                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення майнової  шкоди на суму 54055 гривень 81 коп.. Шкода завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, якими керували відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 належить позивачу ОСОБА_3 Оскільки рішенням Кузнецовського міського суду з позивача ОСОБА_3 присуджено до стягнення на користь ОСОБА_5 майнову шкоду, завдану транспортному засобу під час ДТП, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 в регресному порядку 54055 гривень 81 коп.. На думку позивача вина у завданні третій особі матеріальної шкоди повністю покладається на відповідача.

         Відповідач та третя особа в судове засідання  повторно не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, про розгляд справи у їх відсутності не заявляли, заперечень проти позову не подали. За таких обставин, керуючись ч.1 ст.225 ЦПК, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні позивач просив позов задоволити з підстав, що вказані в позові. Також пояснив, що присуджених за судовим рішенням грошових коштів ОСОБА_5 не сплатив. Відповідач ОСОБА_4 під час ДТП керував належним йому транспортним засобом за усною згодою, проте юридичних документів на право керування, належним позивачу транспортним засобом, відповідач не мав.

Дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

          Згідно з рішенням Кузнецовського міського суду від 06.07.2010 року по справі №2-142/10 (далі – рішення суду від 06.07.10), яке залишене в силі ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12.10.2010 року, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволений частково. Вказаним рішенням суду позивача ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_4 було визнано винними у завданні майнової та моральної шкоди третій особі ОСОБА_5. А саме, внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, що відбулась 26.07.09 в с.Стара Рафалівка Володимирецького району за участю керованого відповідачем ОСОБА_4 автомобіля «ВАЗ 2101»(належного позивачу ОСОБА_3.) та керованого третьою особою ОСОБА_5 автомобіля «Чері Амулет». В результаті зіткнення транспортних засобів, автомобіль ОСОБА_5 зазнав механічних пошкоджень. Рішенням суду від 06.07.10 позивача ОСОБА_3 визнано винним у ДТП, як власника транспортного засобу «ВАЗ 2101»та стягнуто з нього на користь третьої особи ОСОБА_5 52682 гривні 40 коп. на відшкодування майнової шкоди –у зв»язку з пошкодженням, належного ОСОБА_5, транспортного засобу «Чері Амулет». З відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 була стягнута моральна шкода в розмірі 1500 гривень.   

Отже обставини справи та межі відповідальність винної особи за завдання майнової шкоди у спорі між тими самими сторонами, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили.  

          Доказів того, що відповідач керував транспортним засобом, що належить позивачу, на законних підставах суду не надано. Доказів сплати присудженої з позивача на користь третьої особи суми майнових збитків позивач не надав.

Із змісту ч.3 ст.61 ЦПК слідує, що обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. У відповідності із ч.1 ст.1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду вправі звернутись з вимогою до винної особи (регресні вимоги). Таким чином, суд вважає, що у позивача відсутнє право на стягнення майнової шкоди у сумі 54055 гривень 81 коп. з відповідача.

         Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», а відповідачем судові витрати по справі не понесені, витрати по сплаті судового збору слід компенсувати за рахунок держави.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд –

                                                                        ВІРІШИВ:

         Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.

              Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий