Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Справа № 2-225/11       

    5 квітня 2011 року                                                                                   м.Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді          Малкова В.В.

при секретарях          Ковальчук В.С., Бірук Н.С.

з участю:

позивача                                    ОСОБА_1

відповідача          ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м.Кузнецовську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

          Позивач 16.02.2011 звернулась в суд з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем сімейно-шлюбних стосунків  не підтримує, їх сім”я фактично розпалась, хоча проживають вони разом, тому збереження шлюбу неможливе.  Також просить про стягення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини подружжя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно. В позові вказує, що їх з відповідачем дочка досягла повноліття, проте  продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги. Вона несе всі витрати у зв»язку з оплатою навчання дочки ОСОБА_3 в КНУТД. В свою чергу відповідач ухиляється від утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, хоча має змогу надавати матеріальну допомогу.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просить їх задоволити з підстав, вказаних у позові. Крім того вказала, що вона несе витрати по оплаті гуртожитку та на харчування дочки. Також зазначила, що відповідач надає дочці  ОСОБА_3 грошові кошти у тому розмірі, в якому дочка попросить.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просить шлюб розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу вважає неможливим. Також відповідач дав наступні  пояснення. Він не ухиляється від надання дитині грошових коштів, зокрема, щомісяця надає дочці 1400 гривень. Також дає кошти на придбання засобів зв»язку, тому просить у цій частині позову відмовити.

          Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши сторін та керуючись законом, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу. У шлюбі народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження. Позивач та відповідач вказують на неможливість збереження шлюбу та небажання проживати разом. Згідно із поясненнями позивача за навчання ОСОБА_3 грошові кошти не сплачуються.

          Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.          Оскільки сторони просять  шлюб розірвати, вказуючи на фактичне припинення шлюбних відносин, постійні непорозуміння, через що шлюб  неможливо зберегти, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати.

         У відповідності із довідками з місця роботи позивача та відповідача отриманий дохід за 12 місяців (з 03.10.2010 року по 02.2011 року) становить 62782 гривні 42 коп. та за 2010 рік 152 972 гривні 4 коп. відповідно. Повнолітня дочка позивача та відповідача продовжує навчання у вищому навчальному закладі, що підтверджується відповідною довідкою навчального закладу (№511 від 20.01.11).                      

         У відповідності із ч.1 та ч.3 ст.199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів в інтересах повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, має той з батьків, з яким повнолітні дочка, син проживає. Отже обов»язковими умовами присудження аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є ухилення одного з батьків надавати матеріальну допомогу та потреба в матеріальній допомозі.

          На думку суду, позивач не надала доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від надання грошових коштів для задоволення особистих потреб повнолітньої дитини, яка навчається. Також позивач не надала доказів на підтвердження того, що її з відповідачем повнолітня дочка ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги.                 

          Вирішуючи питання про судові витрати судом встановлено, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову. Відповідачем судові витрати по справі не понесені. Таким чином та на підставі ч. 4 ст.88 ЦПК, витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави. Понесені позивачем витрати на ІТЗ судового процесу підлягають  стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

           На підставі наведеного  та  керуючись ст.ст. 24, 110-112,198,199 СК України, ст.ст. 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

                                                             В  И  Р  І  Ш  И  В:

          Позовні вимоги задоволити частково. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що зареєстрований відділом ЗАГС м.Краматорськ Донецької області 4 березня 1992 року актовий запис № 232. Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», при реєстрації розірвання шлюбу в органі РАЦС витрати по сплаті державного мита у розмірі 8 гривень 50 копійок покласти на відповідача ОСОБА_2

           Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий