Справа № 2-а-576/11

   П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    1 квітня 2011 року                                                                                      м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.,  при секретарі Бірук Н.С.

з участю: позивача              ОСОБА_1

відповідача                          не з”явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4-го взводу ДПС Рівненської роти Чуриловича Олександра Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

                                                   ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови серії ВК1 № 018353 від 14.02.2011 року (далі-постанова), винесену інспектором ДПС Чуриловичем О.М. (далі-інспектор) про те, що позивач 14.02.11 керував транспортним засобом не маючи при собі талону до посвідчення водія, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУАП. Позовні вимоги мотивує тим, що інспектор неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки він мав при собі талон до посвідчення, проте несвоєчасно надав його інспектору для перевірки.

          Відповідач у судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову та заяви про розгляд справи у його відсутності не подав. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          24.03.11 в суд надійшло клопотання представника ВДАІ УМВС України в Рівненській області про відкладення розгляду справи, у зв»язку з несвоєчасним надходженням ухвали про відкриття провадження у справі. На думку суду, вказане клопотання не перешкоджає вирішенню спору між позивачем і відповідачем.

           Під час судового розгляду позивач вимоги підтвердив та пояснив, що він та його колега свідок ОСОБА_3 їхали в автомобілі свідка ОСОБА_3. Автомобіль був зупинений 14.02.11 на посту ДПС в м.Сарни інспектором ДАІ Чуриловичем. Позивач надав інспектору всі документи на право керування транспортним засобом але талон до посвідчення водія загубився і він надав інспектору талон до посвідчення водія пізніше. Проте інспектор пояснив, що він вже заповнив протокол про адмінправопорушення, тому наявність у позивача талона проігнорував.  

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав наступні показання. 14.02.11 він довірив керування транспортним засобом позивачу, оскільки вони повертались з м.Рівне в м.Кузнецовськ разом. 14.02.11 ввечері в м.Сарни транспортний засіб, яким керував позивач, зупинив  інспектор ДАІ Чурилович. На вимогу інспектора позивач передав посвідчення водія але вчасно не передав талон до посвідчення водія та пояснив інспектору, що талон напевно випав з документів і він його зараз знайде. Проте  інспектор не дав позивачу часу на пошук документів і почав складати протокол. Позивач та свідок почали шукати талон до посвідчення водія в салоні автомобіля. Після того, як позивач знайшов талон, то відразу пішов до інспектора. Зі слів позивача інспектор сказав, що вже наклав стягнення.

          Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача та показання свідка, керуючись законом суд прийшов до наступного висновку.

         Згідно із постановою позивач був зупинений під час керування автомобілем 14.02.11 о 18 годині на 303 кілометрі траси Київ-Ковель. При собі не мав талону до посвідчення водія, чим порушив п.2.1 а) Правил дорожнього руху України –тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУАП. За вказане правопорушення на позивача  накладене адміністративне стягнення –штраф в розмірі 425 гривень..

          На думку суду, викладені у постанові факти спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3 щодо обставин, за яких позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та письмовими доказами, що додані до позову. А саме, свідок стверджує, що позивач знайшовши талон до посвідчення водія одразу звернувся до інспектора. Проте інспектор ніяк не відреагував на наявність у позивача талону до посвідчення водія.  Копія талону до посвідчення водія НОМЕР_1 свідчить про наявність у позивача талону до посвідчення водія.

          Позивач був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.126 КУАП, що передбачає відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред»явили чи не передали для перевірки посвідчення водія та талона до нього. В свою чергу, матеріали справи та показання свідка підтверджують, що позивач має талон до посвідчення водія але не передав інспектору цей талон вчасно під час перевірки документів 14.02.11.  Таким чином, суд вважає, що інспектор під час розгляду справи не з»ясував всіх обставин та виніс постанову формально, чим порушив вимоги ст.280 КУАП.               

         Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. На думку суду позивач довів, що постанова, винесена з порушенням вимог закону. Згідно із ст.7 КУАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на  підставах і в порядку, встановлених законом.  

           Таким чином для захисту та відновлення порушеного права позивача,  необхідно скасувати винесену інспектором постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУАП.

           Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ч.5 ст.288 КУАП.

           На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Скасувати постанову серії ВК1 № 018353 від 14.02.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУАП.           

                      Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий