Справа №2а-681/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року                                                                                        м. Кузнецовськ                     

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату його пенсії за віком з 01.06.2010 року із урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2009 рік, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV (далі -  Закон України №1058-ІV); зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 10 вересня 2010 року на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ) як особі, віднесеній до категорії 4, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату збільшення до пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, відповідно до ст.56 Закону України №796-ХІІ починаючи з 10.09.10; зобов’язати УПФ вчинити дії по виплаті підвищення пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 10.09.2010 року.   

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при перерахунку пенсії у 2010 році йому було застосовано показник середньої заробітної плати працівників за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., а не за рік, що передує пенсії, тобто 2009 рік, чим відповідач порушив вимоги ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV (далі –Закон України №1058-ІV) та що призвело до суттєвого зменшення розміру його пенсії, а також відповідач порушує його право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та збільшення до пенсії на один відсоток за кожен рік роботи понад 20 років стажу, а також підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідач отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, з копією позовної заяви та доданими до неї документами, заперечення у десятиденний строк не подав.

Суд, дослідивши позовну заяву, заперечення на позов та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.     

У зв’язку з тим, що ухвалою Кузнецовського міського суду від 12.03.11 позовні вимоги ОСОБА_1  у частині перерахування та виплати йому пенсії відповідно до ст.40 Закону України №1058-ІV за період з 01 червня 2010 року до 09 вересня 2010 року залишено без розгляду, суд досліджує докази щодо задоволення решти позовних вимог.

14.06.10 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із додаванням трудового стажу за 24 місяці після попереднього перерахунку. Розпорядженням УПФ № 113211 від 21.06.10 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу набутого після призначення пенсії починаючи з 01.06.2010 року.  Із цього ж розпорядження видно, що при розрахунку заробітку для обчислення пенсії УПФ застосувало показник «середнього заробітку за минулий рік»- 1197,91 грн. (за повний 2007р.).

          Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спору, після визнання неконституційними змін до ч.4 ст.42 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Норма ст. 40 ч.1 Закону України №1058-ІV дозволяє для обчислення пенсії врахувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

          З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 набув право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України №1058-ІV, оскільки позивач бажає, щоб в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії було збільшено стаж за період 24-х місяців роботи після призначення пенсії.

          Вирішуючи спір про законність застосування відповідачем при визначенні заробітної плати при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. (1197,91 грн.), суд виходить з того, що відповідно до ст.40 ч.2 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку, після визнання неконституційними змін до ч.2 ст.40 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп= Зс х (Ск : К), де Зп –заробітна плата, дохід застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз-1 + Кз-2 + Кз-3 +... + Кз-n); К –кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Тобто, вбачається, що однією із величин, що впливають на розмір заробітної плати для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки  України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          На день розгляду справи показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії (за 2009р.) не встановлювався, а був визначений інший - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, який має те ж саме застосування –для обчислення пенсії. За 2009 рік цей показник визначений на рівні 1650,43 грн., що не оспорюється сторонами. Тому, на думку суду, не може бути підставою для відмови в позові та обставина, що за 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України не визначався. У даному разі слід застосовувати той показник, який був визначений у встановленому порядку для цілей обчислення пенсії - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

          Вирішуючи питання про обчислення пенсії при перерахунку позивачу відповідач, застосував показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, - за 2007р. на рівні 1197,91 грн. При цьому, відстоюючи правомірність таких дій, УПФ посилається на пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де зазначено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          У даному спорі, роком, що передує перерахунку пенсії є 2009 рік і відповідний показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії за цей період на момент проведення перерахунку був визначений.

          На підставі положень ст.40, 42 Закону України №1058-ІV, пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»обґрунтованими є доводи позивача про наявність підстав при перерахунку пенсії застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.09.1993 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4. Відповідно до ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, зокрема, особам,  віднесеним  до  категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.51 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Суд визнає неспроможними заперечення представника відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 –ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.51 Закону № 796 –ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи позовну вимогу про нарахування та виплату збільшення пенсії позивачу на                   1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, суд приходить до висновку про те, що дана вимога безпідставна. Суд виходив з того, що із розпорядження УПФ №113211 від 26.01.2011 року вбачається, що позивач отримує пенсію по віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Згідно із п.13 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Оскільки позивачу, за його вибором призначено пенсію відповідно до Закону України № 1058-IV, то і збільшення пенсії відповідачем правильно проведене у розмірах встановлених нормами цього Закону України № 1058-IV.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 проживає у м.Кузнецовську, Рівненської області з 15.03.1979 року.

З копії розпорядження УПФ №113211 від 26.01.2011 року вбачається, що позивач з 01.09.2010 року не працює і підвищення до пенсії, відповідно до ст.39 Закону України №796-ХІІ не отримує. З обґрунтування позову також вбачається, що позивач не працює. Доказів, які б заперечували б цей факт відповідачем не надано.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст..39 Закону України №796-ХІІ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ, Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст.39 Закону України № 796 – ХІІ, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція статті 39 Закону № 796 –ХІІ, якою визначено, що громадянам,   які   працюють   на  територіях  радіоактивного забруднення,   провадиться   доплата   в   порядку   та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Громадянам, які  працюють  у зоні відчуження,  а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення  після  повного  відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно  з  положенням,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.39 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836  встановлено доплату у розмірі 5,20 грн. громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як, розмір доплати до пенсії позивачу, що визначений за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 не відповідає нормі ст.39  Закону України № 796 –ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до вимог ст.39  Закону України № 796 –ХІІ.     

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов’язку доказування, відповідач не довів правомірність його дій.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.51, 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік, починаючи з 10 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум пенсії.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі віднесеній до категорії 4, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 10 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 10 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її отримання.  

Суддя                                                                                                                                        І.Зейкан