Справа № 1-73 /2011 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

23 березня  2011 року                                                                        Канівського міськрайонного суду

                                                                                                            Черкаської області

                   в складі:   головуючого -  судді   Дубенця М.І.

                                    при секретарі               Захарченко В.В.

                                    з участю прокурора     Пампущенка В.В.                                      

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Каневі  Черкаської області  кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Софіївка Черкаської області, українця, громадянина України,  одруженого,  освіта середня –спеціальна,  працюючого слюсарем –електриком  ЗАТ « Миронівська птахофабрика», прож.  АДРЕСА_1 працючого електриком на ЗАТ               «Миронівська птахофабрика»,  раніше не судимого.

-          у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185  КК України,  суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  10.11.2010 року близько 18 години, перебуваючи  в службовому кабінеті  забійного комплексу ЗАТ «Миронівська птахофабрика» в с. Степанці Канівського району Черкаської області , де він  працює ,  переслідуючи мету таємного викрадення  чужого майна, діючи умисно, користуючись вільним доступом  до майна ОСОБА_2, який в цей  час був  відсутній у даному кабінеті , таємно викрав  його мобільний телефон  марки «Нокія- 6303» вартістю541 грн.88 коп., разом із сім картою мобільного оператора  «Діджус» вартістю 25 грн., флеш картою  пам»яті на 4 ГБ,  вартістю 120 грн.,  на загальну суму 686 грн.88 коп. , чим завдав потерпілому матеріальних збитків.

           В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1  вину у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185  КК України, визнав повністю та детально пояснив, що 10.11.2010року    він заступив на чергування  на забійному комплексі ЗАТ «Миронівська птахофабрика»в с. Степанці .  Близько 18 години він зайшов в кімнату де всі переодягаються , побачив на полиці мобільний телефон «Нокія». Він знав,що телефон належить ОСОБА_2, але побачивши телефон вирішив його викрасти, тому взяв мобільний телефон та поклав його  до кишені своєї куртки. Близько 20 години  повернувся ОСОБА_2, який почав шукати свій телефон, запитав у нього, ОСОБА_1, чи не бачив він телефон,на що він відповів , що не бачив.  ОСОБА_2 незабаром пішов, а він забрав телефон додому і мав на меті використати його за призначенням. Вдома телефон  віддав дружині  і сказав , що він його знайшов. Про те, що він викрав телефон він нікому не казав. Дружина користувалась викраденим телефоном до 18.01.2011року, моменту коли він був вилучений працівниками міліції.У вчиненому щиро кається просить суворо його не карати. Завдані збитки  ним відшкодовано.

Оскільки підсудний  ОСОБА_1. вину в пред»явленому йому звинуваченні визнав повністю, не оспорює  фактичних обставин справи, а  в суду немає  сумнівів в правдивості та добровільності  його показів , суд відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КК України обмежив дослідження  фактичних обставин справи допитом підсудного визнавши недоцільним дослідження  доказів стосовно фактичних обставин справи.

Оцінюючи та аналізуючи детальні покази підсудного, даними ним в судовому засіданні, суд вважає, що пред’явлені звинувачення підсудному ОСОБА_1 за ч.1ст. 185 України  -  доказані повністю зібраними в справі доказами ,  перевіреними  в порядку встановленому ч.3 ст. 299, ст. КК України .

          Дії підсудного ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд  враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю  проживання та роботи  характеризується  позитивно.

          До обставин справи, що пом’якшують  покарання підсудному  ОСОБА_1  суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що він має на утриманні одну неповнолітню  дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував завдані збитки,  явку із зізнанням.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудному  ОСОБА_1 , судом не встановлено.

           Враховуючи пом”якшуючі вину обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого  підсудним  ОСОБА_1   злочину, відсутності, обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання  можливе  без ізоляції його від суспільства у виді штрафу.

          Міра запобіжного заходу  підсудному ОСОБА_1 - підписка про невиїзд - зміні не підлягає.

          Речовий  доказ –мобільний телефон «Нокія- 6303»підлягає поверненню власнику ОСОБА_2

Судові витрати по справі в сумі 206 грн. 40 коп.  за проведення  товарознавчої експертизи  підлягають стягненню з  підсудного ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 312542 72210063 банк одержувача ГУДК в Черкаській області МФО  854018.

          Цивільний позов  по справі не заявлено.

                                      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

          Визнати ОСОБА_1  винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 185  України та призначити йому  покарання  за ч.1 ст. 185КК України   в розмірі п»ятидесяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  в сумі 850 грн.

         Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд  до вступу вироку в законну силу , після чого відмінити.

Речовий  доказ –мобільний телефон «Нокія- 6303»повернути   ОСОБА_2.

Судові витрати по справі в сумі 206 грн. 40 коп.  за проведення  товарознавчої експертизи   стягнути  з  засудженого  ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 312542 72210063 банк одержувача ГУДК в Черкаській області МФО  854018.

          Вирок суду може бути оскаржено  до апеляційного суду  Черкаської області через Канівський міськрайонний  суд протягом 15 діб з часу його проголошення учасниками процесу.

                         Головуючий                                            М.І.Дубенець