Справа № 2-а-1431/11

01.04.2011

ПОС Т А Н О В А

Іменем        України                                   

  01.04.2011    року.   Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді  Іванків О.В.

при секретарі .  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець Рівненської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  інспектор ДПС ДАІ Рівненської  роти ДПС для ОДДЗ ст.л-нт міліції Радчук Сергій Андрійович про  скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

             ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення  його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що 04.03.2011 року відповідачем винесено постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості. Вважає, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було порушено його права, передбачені чинним законодавством, у зв’язку з цим вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, просив її скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень чи пояснень на позов не надав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, постановою ВК1 №025286 від 04.03.2011 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122  КУпАП за порушення вимог п.12.9 Правил дорожнього руху, тобто за перевищення встановленої швидкості руху. Вказана постанова винесена відповідачем –інспектором ДПС ДАІ в межах його компетенції, як це вбачається зі змісту ст.222 КУпАП.

Разом з тим, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач не виконав інші вимоги законодавства про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.

Так, у відповідності до ст.280 КУпАП, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, посадова особа, що здійснює розгляд, повинна встановити, чи мала місце подія правопорушення, чи винна особа, відносно якої складено протокол, у вчиненні правопорушення.

У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, посадова особа оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

До числа доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться пояснення особи, яка вчинила правопорушення, пояснення потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів, протоколи про вилучення речей і документів, інші документи.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП відсутні будь-які докази на підтвердження його вини у скоєному.

Так, з п.12.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. з наступними змінами та доповненнями, вбачається, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість руху, встановлену Правилами дорожнього руху, в т.ч. в межах дії знаків дорожнього руху, якими встановлено максимальну швидкість руху. Разом з тим, будь-яких доказів того, що автомобіль позивача зупинено в межах дії знаку 1.11, в матеріалах справи немає, і всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідачем таких доказів не надано.  

Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, швидкість руху його автомобіля вимірювалась приладом «Беркут»№0510056. Як вбачається зі ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», результати  вимірювань  можуть  бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок  або  невизначеності вимірювань. Разом з тим, інформації про умови використання, технічні показники та похибки дії приладу «Беркут», його сертифікацію, проходження щорічної повірки, а також про режим використання (ручний, автоматичний) суду не надано, у зв’язку з чим в даному випадку його покази не можуть вважатись належним доказом.

Таким чином, при винесені постанови ВК1 №025286 від 04.03.2011 року  всупереч вимогам ст.ст.9, 245, 280 КУпАП відповідачем не здобуто доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, тобто не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені вказаної постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв’язку з викладеним, вказана постанова не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.     

Враховуючи викладене, керуючись ст..56 Конституції України, ст.ст.9, 241, 254, 268, 280, КУпАП, ст.ст.2, 99, 100, 158-160, 162 КАС України, суд -                                                               п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати постанову ВК1 №025286 від 04.03.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати її.

             Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя:                                                                                                               

         Іванків О.В.