___________________________________________________________

Справа№ 2-а-1269/11

УХВАЛА

04.04.2011 року.                                                            м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючего - судді                               Таварткіладзе О.  М.

при секретарі -           Лазнікові І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

   ОСОБА_1    за участю    УПФУ в Київському р-ні м.Одеси    про  стягнення соціальних виплат , -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2011 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про поновлення строку звернення до суду, визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії.

Позивачка ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву у якій просила розглянути адміністративну справу за її відсутності і наполягала на задоволенні  заяви.

Представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України у Київському  районі м. Одеси в судове засідання не з*явився, повідомлявся, про причини не явки суду не повідомив, надав заперечення у яких просив у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити з посиланням на ст. 100 КАС України щодо пропущення строку звернення до суду і просив провадити  розгляд даної справи у його відсутність.   

    Згідно із ст. 99 КАС України, для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється  ухвала.  

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1січня 2010 року по 11.03.2011 року –дати звернення до адміністративного суду з даним позовом, тобто строк подачі позовної заяви щодо захисту прав позивача до 11.09.2010 року нею пропущений.

Суд не приймає до уваги доводи позивачки з посиланням на ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із зазначенням того, що у разі наявності вини органу у невиплаті пенсії, остання виплачується без обмеження будь-яким строком, оскільки в позові ОСОБА_1  йде мова про державну соціальну допомогу, яка регулюється іншим Законом, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, у якому відсутні положення, які застосовані позивачкою у якості доводів поновлення їй строку звернення до суду з посиланням на Закон України «Про пенсійне забезпечення», який не регулює правовідносини щодо виплати державної соціальної допомоги дітям війни і тому не може бути застосований до даних правовідносин.

Таким чином, суд доходить до переконання, що позовна заява ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ст. 99 ч.4 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб*єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб*єкта владних повноважень.

Згідно п. 4 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України  щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-6 від 12.10.2007 року скарга на рішення Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах подається відповідно до Головного Управління пенсійного фонду України а АРК, областях, містах Києві і Севастополі (регіональні управління ПФУ), скарга на рішення регіональних управлінь ПФУ подається до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильного рішення. Скарга може бути подана до органу ПФУ вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений строк з поважної причини може бути поновлений органом ПФУ, що розглядає скаргу.

Згідно п. 10 цього ж порядку орган ПФУ при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується і приймає одно з таких рішень: залишає скаргу без задоволення; повністю або частково задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення  скарги, органу, що призначає пенсію даються розпорядження щодо вчинення відповідних дій.

Однак зі змісту даного звернення позивачки ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, з огляду на діючий Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України  щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-6 від 12.10.2007 року  не вбачається, що дане звернення позивачки можна розцінювати, як намагання досудового вирішення звернення до суду. Крім того, позивачка не надала доказів, що вона скористалася досудовим порядком вирішення спору шляхом звернення до вищестоящого органу по відношенню до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, керівна або уповноважена особа якого згідно із Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України  щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-6 від 12.10.2007 року,   має право скасувати рішення Управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси про відмову у здійсненні перерахунку соціальної допомоги позивачки.    А відтак суд вважає, що позивачка не скористалася порядком досудового вирішення спору з Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси і тому немає правових підстав застосувати місячний строк для звернення до адміністративного суду з дати надання відповіді 07.03.2011 року.

В той ж час, приймаючи до уваги, що позивачка не скористалася   можливістю досудового порядку вирішення спору, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав позивачки слід застосувати шестимісячний строк передбачений ст. 99 ч. 3 КАС України.

Тому позовні вимоги щодо захисту прав позивачки в межах встановленого ст. 100 КАС України шестимісячного строку підлягають розгляду на загальних підставах .

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 100 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

  Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1січня 2010 року по 11.09.2010 року безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії - залишити без розгляду.                       

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п*яти днів з дня проголошення ухвали.  Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п*ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали обчислюється з наступного дня після закінчення п*ятиденного строку  з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя :                                            Таварткіладзе О.  М.