Ровеньківський міський суд Луганської області

Справа  № 2-а-330/11

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

12.03.2011 Суддя Ровеньківського міського суду Луганської області   Шумченко Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного  Фонду України в місті Ровеньки Луганської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Ровеньківського міського суду Луганської області з позовом, в якому вказала, що вона  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років, у зв'язку з чим, згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона відноситься до категорії "діти війни". Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 року вона має право на отримання щомісяця 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії.  На її письмове звернення до відповідача з проханням виплатити їй суми підвищення пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком вона отримала відповідь про відмову в задоволенні її заяви. Відмову відповідача вважає незаконною. Просила зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області  провести нарахування та виплату йому підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2010 рік,з урахуванням фактично отриманих сум.    

Представник відповідача подала  до суду письмові заперечення, у яких вказала, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Вважає, що вимоги позивачки безпідставні, суперечать чинному законодавству та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни».

Позивачка звернулася до управління Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки, з проханням виплатити їй суми підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але отримала відповідь про відмову в задоволенні її заяви.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було  зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає  права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

09 липня 2007 року Конституційним Судом України (у справі №1-29/2007 справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи із зазначеного за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року «діти війни»мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивачки  про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , є обґрунтованими.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 28 грудня 2007 року, №107-17, внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України, №10-рп , від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.

На підставі Рішення Конституційного Суду України, №10-рп, від 22 травня 2008 року втратила чинність і нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 гривні та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду , відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області, в порушенні права позивачки  на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 ріку, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає, що вимоги позивачки про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2010 рік, є обґрунтованими, оскільки Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено та не скасовано, в цій частині положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»неконституційними не визнано, тобто положення ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»у  2010 році є чинними та підлягають застосуванню.

Суд вважає, що відповідач зобов'язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за 2010 рік, з урахуванням фактично отриманих сум.

Об’єктом судового захисту є  порушені права, свободи чи інтереси ( ст. 2 КАС України), а позивачка однією із позовних вимог заявляє зобов’язання відповідача здійснювати у майбутньому перерахунки розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки в момент вирішення спору зазначені порушення відсутні, суд не має законних підстав для задоволення позовних вимог на майбутнє.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що позивачка не пропустила строк для звернення до суду, оскільки відповідь управління ПФУ в м. Ровеньки про відмову у призначенні та нарахуванні соціальної допомоги дітям війни позивачка отримала  11 листопада 2010 року і тоді дізналася про порушення своїх прав.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного  Фонду України в місті Ровеньки Луганської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»задовольнити.

Зобов'язати Управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як «дитині війни», за період з 1 січня по 31 грудня 2010 року включно, щомісячно, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постанова  може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді через Ровеньківський міський суд Луганської області у  десятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя           Л. В. Шумченко