ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.03.2011 року                                                                             Справа № 2а-357/2011 р.

Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Чалий А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності відповідача неправомірними та зобов’язання нарахування та сплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що виплата відповідачем їй підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати відповідача виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року та у подальшому.

Згідно наданого письмового заперечення відповідача, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Крім того, відповідач просив застосувати до вимог позивачки положення ст.ст. 99, 100 КАС України.

                Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

          З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.4).

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2010 та 2011 роках дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачці підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі за період з 01.01.2010 року.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2010 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2010 року та у подальшому відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

           Що стосується вимог відповідача застосувати положення ст.ст. 99, 100 КАС України, то ухвалою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 28.02.2011 року позивачці поновлено строк для звернення до суду із даним позовом з 01.01.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету. Тобто, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163, 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з  01.01.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2010 року та у подальшому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

             Надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням копії даної постанови.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

               Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя -                                                                                А.В. Чалий