Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-801/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І.М.
26 Доповідач Дьомич Л. М.
УХВАЛА
Іменем України
31 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді – Вербицького В.С.
суддів – Драного В.В., Дьомич Л.М.
з участю секретаря – Зінов»євої Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 лютого 2011 року в справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2011 року задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк»заборгованість за кредитним договором № 168/2008/А від 10.04.2008 року в сумі 272.085,37 грн. та судові витрати по справі в сумі 1.820,00.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, та як судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи, не дано належної оцінки доказам, зокрема, розрахунку заборгованості за кредитним договором. Також зазначає за порушення розгляд справи за його відсутності, на стадії попереднього судового розгляду, не врахована його заява про відкладення слухання..
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, поручитель за кредитним зобов’язанням, також просить скасувати судове рішення за наслідком порушення норм процесуального права, так як розгляд справи відбувся за його відсутності, судові виклики ним не отримані, а також порушені положення матеріального права, судом не враховано про укладену додаткову угоду між Банком та позичальником, внаслідок чого збільшена процентна ставка за кредитом, а його як поручителя про це не повідомили, тому збільшився його обсяг відповідальності.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення відповідачів, які підтримували доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача, який заперечував проти скарги та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів ( ч.2 ст. 1050 ЦК України).
Судом встановлено, що між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 168/2008/А від 10.04.2008 року відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 29 188,11 доларів США у тимчасове користування до 10 квітня 2015 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності 12,5 % річних за користування кредитними коштами. За обслуговування кредиту встановлено щомісячну комісію в розмірі 191,62 грн.
14.11.2008 року укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17,5 % річних.
Позивач свої зобов’язання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти, що підтверджується розрахунковим документом меморіальним ордером та заявою про видачу готівки.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 168/2008/А/11-1 від 10.04.2008 року, за яким поручитель зобов’язався перед кредитодавцем про солідарну відповідальність за виконання боржником зобов’язань за кредитним договором.
Повернення кредиту, за умовами договору п.2.5, має здійснюватись у готівковій формі у сумі, не меншій суми чергового погашення частини кредиту, процентів ті інших виплат шляхом поповнення рахунку щомісячно до дати встановленої в графіку, проценти сплачуються в день сплати чергових платежів по кредиту.
Позичальник частково виконував умови зобов’язання, а з квітня 2009 року порушує умови повернення кредиту, що призвело до нарахування штрафу в порядку п. 4.3.
Згідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від виконання зобов’язання.
Свої зобов»язання по кредитному договору відповідач не виконав, сплату відсотків за користування кредитом та визначених ними часток від основної суми кредиту не вносив, як передбачено умовами зобов’язання.
Тому, згідно до ч.2 ст.1050 ЦК позикодавець в судовому порядку поставив за вимогу дострокове повернення частини позики та сплати процентів, заборгованість за комісією, штраф за прострочення повернення загальної заборгованості, прострочення сплати процентів.
Згідно до пункту 3.2.4 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за кредитним договором. Згідно п.3.1 договору поруки, у випадку невиконання зобов’язань по кредитному договору та договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники, що відповідає положенням ст. ст. 553, 554 ЦК
Відповідно до умов договору банк звертався до відповідача з претензією-повідомленням про дострокове стягнення боргу за кредитним договором, відповіді не отримав, тому звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути заборгованість в сумі 32 382,05 долари США, що еквівалентно 256 142,06 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 27 599,45 доларів США, що еквівалентно 218 311,65 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 4 782, 60 доларів США, що еквівалентно 37 830,37 грн. та 15 943,31 грн. з яких 2908,49 грн. заборгованість за комісією, штраф за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом прострочення сплати процентів та комісії в розмірі 13034,82. Загальна сума заборгованості становить 272 085,37 грн.
Вимоги банку правомірні, відповідають закону та умовам кредитного договору, договору поруки, тому суд правомірно задовольнив їх в повному обсязі.
Кредитний договір за умовами вступає в силу з моменту його підписання сторонами, Банк дотримався встановленого сторонами порядку надання кредиту
Суд першої інстанції повно і об’єктивно з’ясував всі обставини, правильно оцінив досліджені докази, розглянув спір в межах заявлених вимог і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать матеріалам справи, не дають підстав вважати, що судом було порушено або неправильно застосовано норми права.
Щодо положень процесуального законодавства, на які посилаються відповідачі в апеляційній скарзі вказавши, що розгляд справи відбувся за їх відсутністю на стадії попереднього судового засідання, то з матеріалів справи /а.с. 65,66/ вбачається про подачу заяви ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, яке призначене на 1 лютого 2011 року, саме судового засідання, попереднє відбулось 30 липня 2010 року. В матеріалах справи також в наявності відомості про отримання боржниками судових викликів на 30.07.2010 року, тобто сторонам було відомо про порушене судове провадження.
Згідно до ч.3 ст. 309 ЦПК порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.
Натомість, жодний з відповідачів, суду не довів про неправильне вирішення судом першої інстанції справи по суті.
Зазначене в апеляційній скарзі відповідачем ОСОБА_3 про збільшення обсягу його відповідальності, за наслідками укладеної з позичальником ОСОБА_2 додаткової угоди про збільшення процентної ставки за користування кредитом, не ґрунтується на умовах договору поруки. Так як поручитель надав свою згоду на таке підвищення, що закріплено в договорі поруки, зокрема п.1.3, п.3.4. Його пояснення про не обізнаність такого положення не є підставою для скасування судового рішення, бо ним умови договору поруки в судовому порядку не оскаржувались.
А тому, вищевикладене свідчить про законність і обґрунтованість судового рішення, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом було допущено або неправильно застосовано норми права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 лютого 2011 року - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2011 року в справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: