Справа  2-283/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "06" квітня 2011 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                                                                                Кушнірчук Р.О.

при секретарі:                                                                                Шаповал Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом  Органу опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матрі’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. ОСОБА_1 не працює, байдужа до долі дитини, не цікавиться її навчанням, не може забезпечити дитині належне утримання, догляд, виховання. Відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього, також не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, байдужий до долі дитини, не цікавиться її навчанням, не сплачує аліменти на утримання дитини та не надає ніякої матеріальної допомоги. Батьки дитини, дитиною не цікавляться, матеріально не допомагають, ухиляються від виконання батьківських обов’язків. Вказані обставини явилися причиною звернення до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно сина, стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 600 грн. з кожного на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини у Державному ощадному банку України.   

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд задовольнити частково в частині позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2, відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та стягнути з ОСОБА_2, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 гривень щомісячно на особистий рахунок ОСОБА_3, відкритий у Державному ощадному банку України до його повноліття.

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог, які ставляться до неї.

18 серпня 2010 року Ухвалою суду було надано доручення Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області викликати та допитати відповідача ОСОБА_2 по заявленому до нього позову (а.с.22а).

04 січня 2011 року з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення про неможливість виконання доручення у зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 тричі викликався в судове засідання, але жодного разу не з’явився.

Участь у справі приймав прокурор Самарського району м. Дніпропетровська за його заявою в порядку ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи та враховуючи висновок прокурора, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у відповідачів народився син, ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії І-КИ
№ НОМЕР_1, виданого 24.10.1997 р. відділом ЗАГС виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради (актовий запис № 437) (а.с. 5).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року фактично разом не проживають, шлюб між ними розірвано.

Відповідач ОСОБА_1 одружилася з іншим чоловіком та майже 6 років вона, її неповнолітній син ОСОБА_3 проживають та зареєстровані у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1.

В результаті обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що Ѕ будинку складає 40 м.кв., а саме, 2 кімнати, коридор та кухню, необхідних меблів в будинку не має, санітарний стан квартири незадовільний. Батьки, відповідачі по справі, зловживають алкоголем, ніде не працюють, часто сваряться, дитиною не опікуються, не надають гроші на харчування дитини в школі, не контролюють поведінку та навчання неповнолітнього сина ОСОБА_3 Зі слів сусідів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ведуть аморальний спосіб життя, живуть за рахунок здачі металобрухту, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов ( а.с. 10).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики учня неповнолітній ОСОБА_3 потребує постійного контролю, оскільки навчається посередньо, має агресивний характер, проявляє недисциплінованість, не слухняність, з молодших класів палить ( а.с. 6).

Вказані обставини також підтверджуються копіями характеристик неповнолітнього ОСОБА_3 з місця навчання ( а.с. 7-8).

29.04.2010 року адміністрацією СЗШ № 108 було подано клопотання щодо забезпечення належного рівня життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_2 ( а.с. 12).

ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст. 184 КпАП України, що передбачає собою відповідальність за невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей. ( а.с. 13).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську ради від 20.05.2010 року № 17/958 вважається за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ( а.с. 4).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до положень ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення злочину щодо дитини.

З диспозиції приведеної норми вбачається те, що вона не є імперативною, а дає судові лише можливість (не обов’язок) позбавити батьківських прав осіб, які не здійснюють відносно дитини певних дій ( виховувати та утримувати).

Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 дійсно протягом тривалого часу не працювала, в результаті чого не виконувала своїх обов’язків стосовно неповнолітнього ОСОБА_3, як вона пояснила через довго триваючу хворобу, почала ходити тільки зараз.

Відповідач ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, жорстоко з дитиною не поводиться, дитина не голодна та не брудна. Теперішнього часу вона   має стійке бажання   виховувати дитину належним чином, виправивши свої колишні помилки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка була класним керівником неповнолітнього ОСОБА_3 у школі № 108, пояснила, що вона навідувалась за місцем проживання учня за адресою АДРЕСА_1 Випадки зловживання відповідачкою ОСОБА_1 алкоголю дійсно були, але після проходження нею курсу лікування ситуація покращилася. У серпні місяці 2010 року за місцем проживання дитини було зроблено ремонт, дитині батьки виділяють кошти на харчування та екскурсії, мати у школі цікавиться результатами навчання дитини, а саме ставлення дитини до матері дає підстави вважати про наявність добрих стосунків в їх родині.  

Свідок ОСОБА_4, яка з 10.01.2011 року є класним керівником неповнолітнього ОСОБА_3 у школі № 108, в судовому засіданні повідомила, що з батьками дитини вона знайома з лютого місяця 2011 року. Відвідувала місце проживання дитини та її батьків,  умови проживання добрі, вихованням дитини батьки займаються, а тому стверджувати про ухилення їх від виконання батьківських обов’язків вона не може.

Сам неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що батька він не бачить вже майже 7 років, його життям він жодного разу не цікавився, допомоги ніякої матері не надає. Вже тривалий час він зі своєю матусею, відповідачем ОСОБА_1 та вітчимом, якого він називає батьком, проживають у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровськ, де він має окрему кімнату та всі умови для навчання. Мати перевіряє його домашні завдання, надає йому кошти на харчування у школі придбаває весь необхідний одяг.

Надавши оцінку всім доказам та встановленим в судовому засіданні обставинам, суд приходить до висновку про відсутність на цей час підстав для позбавлення батьківських прав матір дитини –відповідача ОСОБА_1, тому як вона приймає участь у його вихованні, забезпечує дитину всім необхідним, а самі обставини, які були підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом, суттєво змінилися, щоб позбавляти її батьківських прав.   

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти зловживання алкоголем та ведення аморального способу життя з боку відповідача ОСОБА_1, оскільки вони не підтверджені жодними допустимими доказами.

Натомість з матеріалів справи вбачаться та було встановлено в судовому засіданні, що рідний батько дитини, відповідач ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, проживає окремо, з сином не спілкується, грошей на його утримання не дає.

Відповідно до п.2 та 4 ч.1 статті 164 Сімейного коде ксу України мати,  батько,  можуть бути позбавлені судом ба тьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та є хронічними алко голіками.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України одними з загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з засад розумності й справедливості при вирішенні судових спорів, закріплених у цивільному законодавстві України, Європейській Конвенції з прав людини, ураховуючи виключно інтереси дитини, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити частково, позбавивши лише ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Таке вирішення цієї цивільної справи не позбавляє відповідача ОСОБА_2, в майбутньому просити суд поновити його в батьківських правах.

У відповідності з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

В силу ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 2 ст. 183, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 191 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я і матеріальне становище дитини, стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, жінки, батьків, доньки, сина, інші обставини, які мають суттєве значення.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня подання позову.

Зважаючи на необхідність соціально забезпечити та захистити інтереси неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень щомісячно на особистий рахунок дитини, відкритий у Державному ощадному банку України, починаючи з 27 травня 2010 року до його повноліття.

Керуючись ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, ст. 164 Сімейного кодексу України, ст. 3 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини –задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень щомісячно на особистий рахунок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відкритий у Державному ощадному банку України, починаючи з 27 травня 2010 року до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51,00 гривня на користь держави та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: