Справа № -659/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

31.01.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі:    головуючого -              судді Шестакової З.С.,

                  секретаря –                            Пометій Є.Т.,

за участю: позивача -                               ОСОБА_1,  

                  відповідача -                           ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг, та зустрічному позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, суд

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –ФОП ОСОБА_2.) про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 жовтня 2010 року між ним та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг, згідно якого він прийняв на себе зобов’язання провести відповідні консультації та здійснити реєстрацію права власності нерухомого майна –торгівельного павільйону, якій належить відповідачу та розташованого в АДРЕСА_1.

З метою виконання умов договору про надання послуг відповідач передав позивачу технічну документацію на торгівельний павільйон.

Згідно пункту 4.2. договору про надання послуг відповідач зобов’язався на протязі 5 банківських днів з моменту виконання позивачем зобов’язань за договором сплатити грошові кошти у розмірі  5000 грн.

З метою виконання умов договору про надання послуг відповідач передав позивачу необхідну документацію на приміщення торгівельного павільйону.

Оскільки відповідач не надав йому проектну документацію на будівництво торгівельного павільйону, у позивача викликає сумнів щодо правомірність володіння ФОП ОСОБА_2 спірним майном.

В той же час позивач звертає увагу суду на те, що зазначені підстави не можуть бути використані відповідачем для відмови у виплаті йому винагороди за договором про надання послуг від 18 жовтня 2010 року.

Листом від 22.11.2010 позивач повідомив ФОП ОСОБА_2 про неможливість виконання договору про надання послуг та вимагав сплатити йому 5000 грн. винагороди за договором, але відповідь від ФОП ОСОБА_2 не отримав.

Позивач вважає, що відповідач не належно виконує зобов’язання за договором чим порушує його права, а тому просив суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь 5000 грн.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та звернувся до суду із зустрічнім позовом про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі договору оренди від 15 червня 2009 року йому була надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0077 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням павільйону торгівлі, якій належав ФОП ОСОБА_2, строком на 2 роки.

24 листопада 2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради №  739 йому був наданий дозвіл на реконструкцію двох павільйонів торгівлі, розташованих на АДРЕСА_1

ФОП ОСОБА_2 самостійно за власний рахунок здійснив реконструкцію павільйонів торгівлі під торгівельний павільйон площею 50,1 м2 , що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2 , інвентарної вартістю 224 142 грн.

Згідно технічного висновку зроблені переобладнання відповідають вимогам ДБН В.2.2-23:2009, СНІП 2.02.01-83, СНІП 3.03.01-87, СНІП 11-22-81 та знаходяться в нормальному та задовільному стані.

Дійсно між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 18 жовтня 2010 року був укладений договір про надання послуг, згідно якого ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання провести відповідні консультації та здійснити реєстрацію права власності відповідача, а саме: торгівельного павільйону площею 50,1 м2 , що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2 по АДРЕСА_1 після проведення власником реконструкції павільйонів торгівлі.

З метою виконання умов договору про надання послуг ФОП ОСОБА_2 передав позивачу документацію на приміщення та договір оренди земельної ділянки. Але ОСОБА_1 в порушення умов договору про надання послуг та ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України відмовився від виконання своїх обов’язків за цим договором без поважних підстав.

Крім того, умовами договору передбачено, що замовники виплачують виконавцю винагороду на протязі 5-ти днів з моменту виконання ним своїх зобов’язань за договором.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав договір про надання послуг, то його вимоги  щодо виплати винагороди є безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.

В той же час, відповідач вважає, що власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Також він, відповідно до ст. 319 ЦК України має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

ФОП ОСОБА_2 правомірно та на законних підставах володіє торгівельним павільйоном за адресою: АДРЕСА_1

Проведення реконструкції приміщення торгівельного павільйону загальною площею 50,1 м2 не суперечить закону та не порушує інтересів інших осіб.

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Так як позивач ОСОБА_1 не визнає право власності відповідача на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 тому ФОП ОСОБА_2 відповідно до ст. 392 ЦК України, захищаючі своє право власності, просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно —торгівельний павільйон загальною площею 50,1 м2, що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2  та  знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову ФОП ОСОБА_2 заперечив, оскільки не визнав його право власності  на павільйон торгівлі.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом 18 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг, згідно якого ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання провести відповідні консультації та здійснити реєстрацію права власності нерухомого майна –торгівельний павільйон торгівлі після проведення власником реконструкції двох павільйонів торгівлі, якій розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_2  

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 4.2. договору про надання послуг відповідач зобов’язався на протязі 5 банківських днів з моменту виконання позивачем  своїх зобов’язань за договором передати йому винагороду у розмірі  5000 грн.

Оскільки позивач не виконав умови договору про надання послуг від 18 жовтня 2010 року та відмовився від подальшого виконання договору, суд приходить висновку, що у ОСОБА_1 право на отримання винагороди не виникло. Тому його позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.   

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не визнає право власності за ФОП ОСОБА_2  на торгівельний павільйон загальною площею 50,1 м2  по АДРЕСА_1 суд приходить висновку, що вимоги ФОП ОСОБА_2. за зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно обґрунтовані.

Судом встановлено, що на підставі договору оренди від 15 червня 2009 року йому була надана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0077 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням павільйону торгівлі, якій належав ФОП ОСОБА_2, строком на 2 роки.

24 листопада 2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради №  739 ФОП ОСОБА_2 був наданий дозвіл на реконструкцію двох павільйонів торгівлі, розташованих на АДРЕСА_1

ФОП ОСОБА_2 самостійно за власний рахунок здійснив реконструкцію павільйонів торгівлі площею 50,1 м2 , що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2, інвентарної вартістю 224 142 грн.

Згідно технічного висновку зроблені переобладнання відповідають вимогам ДБН В.2.2-23:2009, СНІП 2.02.01-83, СНІП 3.03.01-87, СНІП 11-22-81 та знаходяться в нормальному та задовільному стані.

З урахуванням викладених обставин суд приходить висновку, що за ФОП ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на нежитлове приміщення –торгівельний павільйон загальною площею 50,1 м2 , що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2  по АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217-218 ЦПК України, 526,629,392 ЦК України, суд

вирішив:

1.          В позові ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг відмовити.

2.          Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

3.          Визнати за фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 право власності на торгівельний павільйон загальною площею 50,1 м2 , що складає із: 1 - приміщення площею 50,1 м2 та розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.                                                   

Суддя:З. С. Шестакова