Справа № 22-а-1869/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуюча Перегінець Л.В.
суддів: Горблянський Я.Д., Павлишина А.Т..
розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі на рішення Рожнятівського районного суду від 03 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рожнятівського районного суду від 03 вересня 2010 року позов задоволено повністю ОСОБА_2. Визнано протиправною діяльність управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі по ненарахуванню ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22 травня 2008 по 31 грудня 2009 року відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з урахуванням фактично проведених виплат.
На дане рішення управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що управління фонду розпоряджається коштами ПФУ чітко за їх призначенням та не вправі самовільно здійснювати з коштів бюджету ПФУ фінансування пенсій, доплат та допомоги, передбачених законами України, в яких визначено, що такі виплати здійснюються тільки з коштів Державного бюджету України.
Судом, на думку апелянта, не враховано того, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальної пенсії за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії. Визначення мінімального розміру пенсії за віком, надане в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за даним Законом, а правовий механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватись пенсії дітям війни відсутній.
Апелянт просив рішення суду скасувати, а заяву позивача залишити без розгляду.
_________________________________________________________________________
Справа № 22-а-1869/2011р. Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В. Категорія 10.3.1 Доповідач Перегінець Л.В.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 даного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на фінансування цих виплат із Державного бюджету, відсутність таких коштів та можливість нецільового використання коштів не заслуговують на увагу, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування відповідача, а проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків не було предметом даного спору.
Необгрунтованими є доводи апелянта, щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі відхилити.
Рішення Рожнятівського районного суду від 03 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Л.В. Перегінець
Судді Я.Д. Горблянський
А.Т. Павлишина