Справа № 22-а-1755/2011
Категорія 10.3.2
Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є., Мелінишин Г.П.
розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 49,50,53,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплаченої пенсії з січня 2005 року по червень 2010 року в сумі 162091 грн. 04 коп., зобов’язання зробити перерахунок пенсії як інваліду другої групи з 01 січня 2005 року до 04.03.2009 року, а як інваліду першої групи з 04.03.2009 року по 01 червня 2010 року, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську проводити нарахування та виплату призначеної державної пенсії як інваліду першої групи з 01 червня 2010 року відповідно до 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, виходячи з 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську провести ОСОБА_2 перерахунок державної та додаткової пенсії інваліда другої групи, відповідно до ст.50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2008 року по день проведення перерахунку, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки та виплатити недоплачену суму пенсійних виплат з урахуванням сум виплаченої пенсії.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-а- 1755/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д. Категорія 10.3.2 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
В апеляційній скарзі представник управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що ч.4,5 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, зазначений в цій статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього Закону. Тобто, зазначений в цій статті мінімальний розмір пенсії за віком не може застосовуватись при обчисленні розміру пенсій, призначених за іншими Законами. А тому, управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську не мало законних підстав для проведення перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, в зв'язку з чим до 04.03.2009 року був інвалідом другої групи, а з 04.03.2009 року одержує пенсію по інвалідності першої групи на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Частиною четвертою статті 54 вищезгаданого Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір пенсії інваліду першої групи не може бути нижчим, ніж 10 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю зокрема інвалідам другої групи – у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а інвалідам першої групи – у розмірі 100 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій прийшов до правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також судом правильно не взято до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 вищезгаданого Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За наведених обставин необгрунтованими є доводи апелянта щодо застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську відхилити.
Рішення Івано-Франківського суду від 27 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Судді : Л.В. Перегінець
О.Є. Меленко
Г.П. Мелінишин