Справа №  33-60/2011  

Категорія  ст.130 ч.2 КУпАП  

Головуючий у 1 інстанції  Руденко Д.М.  

Суддя  Хруняк Є.В.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року                                                                   м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області Хруняк Є.В., розглянувши адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2011 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не працює, громадянин України,-

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів на 2 роки.

За постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 10 грудня 2010 року о 20 год. 25 хв. в с. Н. Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом – автомобілем марки "Jeep-Grand-Cherokee", д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки протягом року вже піддавався адміністративному стягненню згідно ст.130 КУпАП.

В поданій апеляції ОСОБА_2 оспорює факт вчинення ним правопорушення, вважає, що протокол та висновок лікаря на стан сп’яніння не відповідають дійсності і просить постанову місцевого суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

        За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи,

вирішення її в точній відповідності з законом.    

Досліджуючи всі наявні докази, суддя повинен дати їм об’єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростовування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. При цьому, прийняття окремих доказів

та відхилення інших, а також надання їм переваг, повинні бути належно обґрунтовані.

Всіх цих вимог суддею не дотримано, внаслідок чого постановлено необґрунтоване рішення.

Як видно із матеріалів справи, суддя при розгляді вказаної справи неповно дослідив обставини справи та не дав їм належної оцінки.

За змістом ст.130 КУпАП відповідальність порушника наступає у випадку керування ним транспортним засобом у стані сп’яніння або відмови від проходження огляду на такий стан за наявністю об’єктивних підстав вважати, що особа перебуває в нетверезому стані.

Так, у постанові суддя, як єдиний доказ вини ОСОБА_2, послався на протокол про адміністративне правопорушення серії АТ1 № 060362 від 10.12.2010 року та даними про вчинення аналогічного порушення протягом року.

Які саме дані протоколу суддя визнав доказовими і чим вони додатково підкріплені, в постанові не зазначено.

Не може бути доказом сам факт складання протоколу, а протокол, який складений з грубими порушеннями закону, не повинен братися до уваги як доказ взагалі.

Зокрема, у вказаному протоколі, всупереч вимогам ст.256 КУпАП та роз’ясненням Верховного Суду України у своїй постанові від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відсутні будь-які дані, які би вказували на ознаки сп’яніння водія, що є визначальною підставою для направлення його на проходження медичного огляду.

Із матеріалів справи видно, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за № 354 від 10.12.2010 року складеного о 21 год. 20 хв. лікарем Коломийської ЦРЛ ОСОБА_3 (а.с.2), ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, такий висновок спростовується листом головного лікаря Коломийської ЦРЛ за № 241/01/06 від 21.02.2011 року 10.12.2010 року про те, що у ОСОБА_2 о 21 год. 25 хв. в приймальному відділенні Коломийської ЦРЛ було проведено забір крові на предмет вживання алкоголю та направлено на дослідження до Івано-Франківського ОНД.

За результатами Івано-Франківського ОНД результату обстеження крові ОСОБА_2 на вміст алкоголю від 14.12.2010 року за № 2259 - алкоголю в крові ОСОБА_2 не виявлено.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснював, що він вищезгадану довідку представляв судді першої інстанції, однак суддя не взяв її до уваги і не дав їй оцінку.

З огляду на наведене, вважаю, що постанову судді слід скасувати і провадження в справі закрити, оскільки законних підстав для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння не було, а тому діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2011 року щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду              Є.В. Хруняк

Згідно з оригіналом

Суддя                    Є.В. Хруняк